Постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі №917/2309/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 917/2309/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року у справі № 917/2309/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РДМ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 868 432 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду від 10.10.2014 року № 15/10/14.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.01.2016 року (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 868 432 грн., судовий збір в сумі 13 026 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 30 000 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року (судді: Гребенюк Н.В., Потапенко В.І., Слободін М.М.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.07.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2016 року було продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.10.2014 року між ТОВ "РДМ" (виконавець) та ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" (замовник) було укладено договір підряду № 15/10/14, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи по проектуванню, виготовленню, монтажу та пуско-налагоджуванню системи управління розрідженням вапнякової печі та подачі сатураційного газу, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених договором.

Роботи, що є предметом цього договору, повинні бути виконані в термін 40 календарних днів з моменту підписання цього договору сторонами (п. 1.2. договору).

У п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору складає вартість зекономленої електроенергії, але не більше 1500000 грн. Вартість зекономленої електроенергії розраховується як різниця витрат на електроенергію до та після реконструкції. Різниця витрат на електроенергію обчислюється згідно додатку № 2 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата робіт, що є предметом цього договору, здійснюється замовником двома рівними частинами згідно акту виконаних робіт: 1 частина - не пізніше 5 діб після підписання акту; 2 частина - не пізніше 35 діб після підписання акту.

Пунктом 4.1 договору визначено, що здача-приймання виконаних робіт проводиться сторонами за місцем знаходження замовника шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.4 договору у випадках, якщо при здачі-прийманні виконаних робіт замовником виявлені недоліки, сторонами складається двосторонній акт з вказівкою виявлених недоліків, порядку і терміну їх усунення, а також умов взаєморозрахунків.

Додатком № 1 до договору сторонами було складено протокол узгодження договірної ціни, яка становить 1 500 000 грн.

Додатком № 2 до договору сторонами погоджено методику розрахунку економії грошових коштів на електроенергію, відповідно до якої передбачено фіксацію споживання електричної енергії спочатку на наявному у відповідача обладнанні та наступну фіксацію споживання електричної енергії після проведення робіт позивачем згідно з договором. Після чого, згідно додатку № 2 до договору, розраховується різниця середньодобових споживань та складається технічний акт, розраховується кількість зекономленої електроенергії за 100 діб. Саме добуток середньодобової економії, вартості 1 кВт електроенергії та 100 діб й становить суму зекономлених грошових коштів згідно з додатком № 2 до договору.

24.10.2014 року складено технічний акт № 1, згідно з яким комісія у складі представників замовника та виконавця провела технічний огляд встановленого виконавцем обладнання та визначила, що споживання електроенергії відповідає зазначеним у таблиці. При цьому різниця середньодобових споживань електроенергії склала 10200 кВт.

27.10.2014 року сторонами було складено та скріплено печатками обох сторін акт виконаних робіт №1 до договору підряду №15/10/14 від 10.10.2014 року про те, що:

1. Згідно з технічним актом від 24.10.2014 року № 1:

- середньодобова економія електроенергії замовника - 10200 кВт*год.;

- середньодобова економія грошових коштів на електроенергію замовника складає 10200*1,48 = 15 096 грн.;

- економія грошових коштів на електроенергію замовника за 100 діб складає 1 509 600 грн.