ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року Справа № 914/4331/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радина постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року господарського суду Львівської області від 17.02.2016 рокуу справі господарського судуЛьвівської областіза позовомУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4пророзірвання договору оренди, виселення та стягнення 5132,36 грн.,за участю представників сторін:
позивача:Процко Р.Б.,відповідача:ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП - ОСОБА_4.) про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 5132,36 грн. заборгованості з орендної плати.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов"язань за договором оренди №Л-9071-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.06.2014 року, щодо своєчасного внесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору оренди і є підставою для дострокового розірвання договору оренди, і як наслідок виселення орендаря з орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.16 (суддя: Король М.Р.) припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 5132,36 грн. заборгованості з орендної плати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 1218,00 грн. судового збору.
Постановою Львівської апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т. - головуючого судді, суддів Давид Л.Л., Орищин Г.В.) рішення місцевого господарського суду від 17.02.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2016 року в частині позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення скасувати і прийняти нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 27.06.2014 року у розмірі 5132,36 грн., розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Розглядаючи заявлені позовні вимоги судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
27.06.2014 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди №Л-9071-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "500" (балансоутримувач). Об'єктом оренди відповідно до договору є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 46,0 кв.м., у тому числі підвал, перший поверх та мансарда з індексом приміщення 13-2, 14-1, ІІІ, ІV, відповідно до даних паспорта ЛКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 25.01.2012 року, інвентарний №309.
Розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 1500,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди, згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця .
Пунктом 4.1 договору, термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 27.06.2014 року до 26.06.2017 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було допущено неналежне виконання своїх зобов"язань за договором щодо сплати орендної плати у строки і в розмірі визначені умовами договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 5132,36 грн. за періоди з 01.06.2014 року по 01.07.2014 року, з 01.07.2015 року по 01.09.2015 року.
Саме неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору, стало підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди №Л-9071-14 від 27.06.2014 року та виселення.
Місцевий господарський суд, встановивши, що ФОП ОСОБА_4 31.12.2015 року, після подання даного позову, сплатив позивачу розмір заборгованості з орендної плати за договором №Л-9071-14 від 27.06.2014 року у сумі 5132,36 грн., припинив провадження в цій частині позовних вимог та відмовив у задоволенні решти вимог - розірвання договору оренди та виселення - з підстав того, що відповідач сплатив позивачеві всі кошти, тобто позивач отримав все, на що він розраховував при укладанні договору, а тому відсутнє істотне порушення орендарем умов договору, що призвели до негативних наслідків і є підставою для розірвання договору.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2016 року з даної справи погодився з висновком місцевого господарського суду по суті заявлених позовних вимог.
Проте з такими висновками попередніх судових інстанцій колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Правовідносини з оренди державного та комунального майна, врегульовуються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", гл. 58 Цивільного кодексу України та відповідними положеннями Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Сервіси для юристів