ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року Справа № 910/22753/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 25.01.2016 (з урахуванням додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2016) Київського апеляційного господарського суду 02.06.2016у справі Господарського суду№ 910/22753/15 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна"пророзірвання договору та стягнення коштіву судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Войтенко О.В.; Сушков Р.О.;- відповідача Мартиненко О.П.; Шенк О.Ю.; Фролов О.М.; ВСТАНОВИВ:
31.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна" про розірвання договору надання послуг, включаючи технічне обслуговування № UІ2002 від 13.08.2012 з усіма додатковими угодами до нього; стягнення збитків у розмірі 10 215 057, 23 грн. та 144 856, 06 дол. США; стягнення суми попередньої оплати за роботи у розмірі 10 102 087, 84 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі № 910/22753/15 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" 14 360 872, 30 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 910/22753/15 розірвано договір надання послуг, включаючи технічне обслуговування № UІ2002 від 13.08.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/22753/15 (колегія суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі № 910/22753/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 (з урахуванням додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2016) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/22753/15, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБМ Україна" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 (з урахуванням додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2016) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/22753/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом даного позову є вимога позивача про: - розірвання договору надання послуг, включаючи технічне обслуговування № UІ2002 від 13.08.2012; - стягнення збитків у розмірі 10 215 057, 23 грн. та 144 856, 06 дол. США; - стягнення суми попередньої оплати за роботи у розмірі 10 102 087, 84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним, одностороннім зупиненням виконанням робіт за договором про надання послуг, включаючи технічне обслуговування № UI2002, зокрема, робіт, які передбачені додатком № 2 до відповідного договору. А саме, відповідач не приступив до виконання етапу проекту № 3 "Інтеграція", і вказана неповнота виконання своїх обов'язків відповідачем призводить до того, що позивач повною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Дане прострочення, на думку позивача, є істотним порушенням, яке дає підстави для застосування правових наслідків, передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України - розірвання договору за рішенням суду. Наслідком розірвання договору, як вважає позивач, є виникнення у відповідача обов'язку щодо повернення попередньої оплати перерахованої відповідно до додатку № 2 до договору у розмірі 10 102 087, 84 грн. за неякісні роботи та сплати збитків, які він поніс для створення технічної інфраструктури, що підлягають відшкодуванню відповідачем у зв'язку з порушенням договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 651 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору надання послуг, включаючи технічне обслуговування № UІ2002 від 13.08.2012 суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не приступив до виконання етапу проекту № 3 "Інтеграція" відповідно до додатку № 2 до договору, та відповідно не здійснив впровадження Oracle ERP на підприємстві позивача в обсягах і в строки, встановлені додатком № 2 до договору і вказана неповнота виконання своїх обов'язків відповідачем призводить до того, що позивач повною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, що в свою чергу є істотним порушення договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, та підставою для його розірвання. При цьому, посилання відповідача на те, що умови додатку № 2 до договору не виконано ним у зв'язку із не наданням позивачем сценаріїв інтеграційного тестування відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки роботи з розробки сценаріїв інтеграційного тестування, які є одними з результатів етапу № 2, виконані, про що свідчить акт здачі-прийняття наданих послуг від 03.12.2014, підписаний сторонами без зауважень.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними наведені висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.2.2 додатку № 2 до договору № UІ2002 від 13.08.2012 Етап № 2 включає в себе наступні послуги з проектування та компонування, зокрема, створення тестових сценаріїв і протоколів тестування (СУМАТРА Лтд. Надає проекти тестових сценаріїв, ІВМ готує остаточні версії, сценаріїв ТЕ070); тестування компонентів (замовник безпосередньо проводить тестування за підтримки ІВМ. Сценарій тестування розробляється Суматра Лтд. за сприяння ІВМ. Тестування проводиться без втручань, які не передбачені сценарієм тестування, в об'єкт тестування).
Результат послуг з проектування та компонування, яких має бути досягнуто по етапу № 2, зокрема, розроблені сценарії інтеграційного тестування.
Згідно із п. 2.2.3 додатку № 2 до договору № UІ2002 від 13.08.2012 (Етап № 3 Інтеграція) результати послуг з інтеграції, яких має бути досягнуто по етапу № 3, зокрема, успішне проведення інтеграційного тестування за сценарієм, розробленим СУМАТРА Лтд., сценарій тестування розробляється Суматра Лтд. за сприяння ІВМ. Тестування проводиться без втручань, які не передбачені сценарієм тестування, в об'єкт тестування.
Пунктом 2.2.4 додатку № 2 до договору № UІ2002 від 13.08.2012 (Етап № 4 Впровадження) передбачено, що етап № 4 включає в себе наступні послуги з впровадження, зокрема, проведення тестування з метою прийняття-здачі робіт. Сценарій тестування розробляється Суматра Лтд. за сприяння ІВМ. Тестування проводиться без втручань, які не передбачені сценарієм тестування, в об'єкт тестування.
Результат послуг з впровадження по етапу № 4, зокрема, успішне проведення тестування Oracle ERP за розробленим СУМАТРА Лтд. сценарієм.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сервіси для юристів