Постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі №906/1764/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 906/1764/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувшикасаційну скаргу DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"),на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року,за заявоюDROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вівіал" (м.Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область),провизнання недійсними договорів,в межах справи№906/1764/15 Господарського суду міста Києва,за заявоюDROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець")доФермерського господарства "Бекас" (м.Полтава),провизнання банкрутом, -за участю представників: від Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець": Рабінович М.П. -представник (довіреність від 19.12.2015 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 (суддя - Яковенко А.В.) Заяву DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець") (далі за текстом - Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") про визнання недійсними договорів повернуто без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 906/1764/15 (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Шипко В.В., Верховець А.А.) апеляційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 (з доданими до неї матеріалами) повернуто, на підставі п. 3) ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 906/1764/15 та справу (за матеріалами апеляційної скарги від 18.04.2016 року № 1-04/2016 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15) передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та п. 3) ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2016 року, згідно зі ст.1114 ГПК України, касаційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2016 року.

Представник Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець", в судовому засіданні касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених в ній, просив суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 906/1764/15; справу (за матеріалами апеляційної скарги від 18.04.2016 року № 1-04/2016 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі №906/1764/15) передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаних норм, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 Заяву Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання недійсними договорів повернуто без розгляду, оскільки, станом на 31.03.2016 року, провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Бекас" порушено не було.

18.04.2016 року Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі №906/1764/15, вказуючи, при цьому, на те, що ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ні ГПК України (зокрема, ст.86 ГПК України, на яку послався місцевий господарський суд) не передбачено такої підстави для повернення без розгляду Заяви про визнання договорів недійсними, як передчасність подання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 906/1764/15, апеляційну скаргу (з доданими до неї матеріалами) Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" (на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15) повернуто скаржнику, на підставі п. 3) ст. 97 ГПК України. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що Польським підприємством птахівництва "Лідія Малець" до апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (пп.2, 4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній з 01.09.2015 року) та пп. 13 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 01.09.2015 року)).

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у справі № 906/1764/15 та справу (за матеріалами апеляційної скарги від 18.04.2016 року № 1-04/2016 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15) передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та п. 3) ст. 97 ГПК України. По переконанню скаржника, в цьому випадку мають бути застосовані норми Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (у 2016 році), а саме, пп. 7 п.2) ч.2 ст.4 вказаного Закону. Тобто, за твердженням скаржника, сплаті (за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, якою повернуто без розгляду Заяву Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання договорів недійсними) підлягає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Задовольняючи частково касаційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

При цьому, апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, визначених ч. 2 ст. 93, ч. 1 ст. 97 ГПК України, ч. 2 ст. 106 ГПК України.

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (саме на це послався апеляційний господарський суд).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду касаційної скарги на судове рішення справляється судовий збір.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015 року, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема щодо розміру ставок судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.09.2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 01.01.2016 року встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1 378 грн. 00 коп.