Постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі №905/1104/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 905/1104/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства "Укртранснафтогазпром"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 12.05.2016у справі № 905/1104/16 Господарського суду Донецької областіза позовомПриватного підприємства "Аква-Сіті"доПідприємства "Укртранснафтогазпром"простягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втратза зустрічним позовомПідприємства "Укртранснафтогазпром"доПриватного підприємства "Аква-Сіті"провизнання договору неукладеним

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.04.2016 у справі № 905/1104/16 (суддя Осадча А.М.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Підприємства "Укртранснафтогазпром" до Приватного підприємства "Аква - Сіті" про визнання договору № 1708-1/2011 від 17.08.2011 неукладеним.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Підприємство "Укртранснафтогазпром" оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2016 (у складі головуючого судді Татенко В.М., суддів: Чернота Л.Ф., Скакун О.А.) апеляційну скаргу Підприємства "Укртранснафтогазпром" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.04.2016 у справі № 905/1104/16 повернуто заявникові без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), оскільки до скарги заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишено судом без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, Підприємство "Укртранснафтогазпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Приватне підприємство "Аква-Сіті" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 91 ГПК України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду, яка не набрала законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на ухвали можливий лише з дотриманням приписів частини третьої статті 94 ГПК України, щодо необхідності надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу Підприємства "Укртранснафтогазпром" на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. При цьому, додане до апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору розцінено судом як необґрунтоване, оскільки апелянтом не було надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору.

З таким висновком погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, однак апелянтом заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства, яке знаходиться та здійснює свою діяльність в зоні проведення АТО.

Як зазначено в п. 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" судовий збір за подання позовних заяв та інших звернень, сплачений при їх поданні до господарських судів, які розташовані в районі проведення АТО, повторно не сплачується і не стягується. Якщо ж такий збір сплачено не було, то його сплата (стягнення) здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням платіжних реквізитів, визначених для того господарського суду, до якого подається відповідна заява чи інше звернення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, виходячи з наведених положень, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До клопотання заявником (апелянтом) не було надано жодних фінансових та бухгалтерських документів, що характеризують його фінансовий стан, а саме баланс річний (звіт про фінансовий стан підприємства), річний звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), банківські довідки по його рахунках тощо.

Таким чином, враховуючи, що Підприємством "Укртранснафтогазпром" до матеріалів апеляційної скарги не було додано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірі і порядку та не наведено обґрунтованих підстав, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги колегія вважає достатньо обґрунтованим.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.