Постанова ВГСУ від 20.06.2017 року у справі №925/1156/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 925/1156/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.,

розглянув касаційну скаргу Кам'янської центральної районної лікарні, м. Кам'янка,

на рішення господарського суду Черкаської області від 25.10.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017

у справі № 925/1156/16

за позовом приватного акціонерного товариства "АЛЬБА Україна" (далі - Товариство), м. Бориспіль,

до Кам'янської центральної районної лікарні (далі - Лікарня), м. Кам'янка,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, м. Черкаси,

2. Управління Державної казначейської служби України у Кам'янському районі Черкаської області, м. Кам'янка,

про стягнення 100 690,90 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Лікарні про стягнення 100 690,90 грн. заборгованості (з них: 53 910,82 грн. основний борг, 3878,94 грн. -3% річних, 42901,14 грн. інфляційні втрати), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Лікарнею зобов'язання з оплати одержаного за видатковими накладними товару.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 у справі № 925/1156/16 (суддя Потапенко В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (судді Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Мартюк А.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі з посиланням на їх обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Лікарня просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Управління Державної казначейської служби України у Кам'янському районі Черкаської області у письмових поясненнях просило розглянути касаційну скаргу без участі представника Управління за наявними у справі матеріалами.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- у період з лютого по квітень 2014 року Товариством передано на користь Лікарні лікарські засоби та вироби медичного призначення на загальну суму 53 910,82 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. У кожній видатковій накладній зазначено дату, до якої відповідач повинен здійснити оплату за отриманий товар. Видаткові накладні підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками сторін;

- згідно банківської виписки від 14.05.2014 відповідачем було сплачено на користь позивача 5075,81 грн. за товар, отриманий від Товариства у попередні періоди;

- у зазначені у видаткових накладних строки відповідач оплату вартості одержаного товару не здійснив;

- листом від 12.10.2016 № 578 позивач повідомив відповідачу номер нового розрахункового рахунку для здійснення оплати заборгованості.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Лікарні на користь Товариства вартості переданого товару та нарахованих на суму основного боргу 3% річних, інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що станом на 10.10.2016 за відповідачем рахується кредиторська заборгованість в сумі 53716,05 грн.; адміністрація Лікарні не заперечує проти сплати основного боргу в сумі 53716,05 грн., але оскільки вина Лікарні відсутня - заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат.