ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року Справа № 924/941/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради
на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р.
у справі № 924/941/14 господарського суду Хмельницької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради
про стягнення 8 296 250,88 грн.
за участю представників:
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - не з'явилися;
КП по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради - Божук А.А., Доманський В.А.;
в с т а н о в и л а :
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради 8 296 250,88 грн., у т.ч. 7 499 435,51 грн. заборгованості, 92 284,35 грн. збитків від інфляції, 170 662,04 грн. процентів річних та 533 869,18 грн. пені.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань в частині здійснення остаточного розрахунку за поставлений йому природний газ відповідно до умов договору № 13/3075-ТЕ-34 від 28.12.2012 р. (т.1 а.с.2-5).
Відповідач у справі - КП по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради у відзиві на позов просить у задоволенні заявлених вимог відмовити, посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості. Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню (т.1 а.с.63-64).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 5 563 435,31 грн. основного боргу; 263 791,16 грн. пені; 170 018,29 грн. процентів річних, 51 321,32 грн. збитків від інфляції. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.120-126).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в установлений договором строк в частині здійснення остаточних розрахунків за поставлений йому природний газ;
- договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу у вигляді пені, вимоги про стягнення якої обґрунтовано заявлені позивачем. При цьому, суд першої інстанції, користуючись правом, наданим йому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір пені, що підлягає стягненню, на 50 %.
- за порушення виконання грошових зобов'язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині мотивовані. При цьому, вимога про стягнення процентів річних та збитків від інфляції задоволена судом частково, враховуючи здійснений перерахунок.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.175-183).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.3-5).
Сервіси для юристів