ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року Справа № 910/26238/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на рішення господарського суду міста Києва
від 04.02.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 р.
у справі № 910/26238/14 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Побужський феронікелевий комбінат"
до відповідача Державного підприємства "Енергоринок"
про визнання недійсним правочину
за участю представників:
ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" - Слєпуха О.С.;
ДП "Енергоринок" - Саква Д.Ю., Тарасенко Т.І.;
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Енергоринок" та просило суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, визнати недійсним односторонній правочин ДП "Енергоринок", оформлений як повідомлення-рішення про визнання ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" невиконуючим обов'язки за договором № 2183/01 від 24.06.2004 р. (додаткова угода № 10267/02 від 30.12.2013 р.) з мінімального обсягу споживання електричної енергії на власні технологічні потреби металургійного виробництва № 01/32-11663 від 20.11.2014 р.; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути з ДП "Енергоринок" на користь ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" 17 783 302,31 грн. безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним дійсно, в порушення умов укладеного між сторонами у справі договору, було спожито електроенергії менше мінімального необхідного рівня. Однак, таке відступлення від умов договору сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, які належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України (т.1 а.с.5-11, 140-143).
Відповідач у справі - ДП "Енергоринок" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення мінімального обсягу споживання електричної енергії за три місяці (серпень, вересень, жовтень 2014 року), чим порушив умови п. 3.27 договору від 24.06.2004 р. № 2183/01 в редакції додаткової угоди № 10267/02 від 30.12.2013 р. При цьому, сертифікат Торгово-промислової палати України жодним чином не підтверджує настання обставин непереборної сили згідно договору купівлі-продажу електричної енергії, укладеного між сторонами у справі (т.1 а.с.112-129).
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. позов задоволено (т.2 а.с.73-87).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неналежне виконання позивачем зобов'язання обумовлене існуванням форс-мажорних обставин. Позивач, в силу сторонніх об'єктивних, незалежних від нього обставин, був позбавлений можливості виконати зобов'язання. Оскільки невиконання зобов'язання за подібних обставин не є його порушенням, не можуть бути застосовані і правові наслідки порушення зобов'язань, визначені у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, та ст. 611 ЦК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. залишено без змін (т.2 а.с.139-147).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.3-17).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Сервіси для юристів