Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №922/3881/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа № 922/3881/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ізюм Харківської області (далі - ФОП ОСОБА_2),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2014

зі справи № 922/3881/13

за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм Харківської області (далі - Комунальне підприємство),

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 100 300,44 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 85189,74 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 8799,51 грн. та інфляційних втрат у сумі 6911,19 грн., посилаючись на прострочення відповідачем з листопада 2008 року по квітень 2011 року оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання за укладеним сторонами договором від 01.07.2003 № 130 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2013 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102,80 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 128,94 грн., 3% річних в сумі 183,72 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Бондаренко В.П. - головуючий, судді Ільїн О.В., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду частково скасовано в частині відмови в задоволенні позову; прийнято нове рішення, яким з відповідача на користь позивача додатково до задоволених судом першої інстанції вимог стягнуто 26 575, 84 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 435, 5 грн. та 3 % річних у сумі 2 027, 66 грн.; в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції виходили з таких фактичних обставин:

- за умовами Договору Комунальне підприємство зобов'язалося постачати ФОП ОСОБА_2 теплову енергію для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та технологічних потреб у обсязі та в порядку погодженими даним правочином і додатками до нього, а ФОП ОСОБА_2 - оплачувати послуги теплопостачання в установленого Договором порядку;

- у пунктах 10.1, 10.3, 10.4 Договору йдеться про те, що строк даного правочину встановлено з дня його підписання до 01.07.2004, але до повного виконання грошового зобов'язання з оплати послуг теплопостачання; строк Договору продовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення цього строку одна зі сторін письмово не повідомить контрагента про припинення Договору;

- за змістом пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний самостійно за діючими тарифами до 15 числа попереднього звітному місяця оплатити вартість теплової енергії у визначеному Договором для звітного місяця обсязі, а також остаточно розрахуватися за фактично спожиту теплову енергію за попередній період;

- у справі наявний додаток № 1а до Договору, яким визначено, зокрема, обсяги постачання теплової енергії поквартально та на кожен з місяців року;

- згідно з додатком № 1"в" теплова енергія постачається до певних об'єктів, а саме: двох приміщень магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходяться в м. Ізюм Харківської області по АДРЕСА_2, площею 107, 9 м2 та 130 м2, ; магазину, що знаходиться в названому місті по АДРЕСА_1, площею 90 м2;

- з наявних у справі доказів вбачається, що ці приміщення є частинами багатоквартирних житлових будинків;

- Комунальне підприємство з листопада 2008 року по квітень 2011 року здійснювало теплопостачання зазначених об'єктів споживача відповідно до умов Договору; на підтвердження цього позивачем подано акти підключення до системи централізованого теплопостачання;

- ФОП ОСОБА_2 користувався нежитловим приміщенням магазину по АДРЕСА_1 на підставі укладеного з його власником - товариством з обмеженою відповідальністю "Ізюмській двір" договору оренди від 01.07.2002 № 5; з урахуванням додаткової угоди від 01.07.2007 до цього договору строк оренди визначено до 01.07.2008;

- дане орендоване приміщення було повернуто орендодавцю згідно з актом приймання-передачі від 30.06.2008;