Постанова ВГСУ від 20.04.2017 року у справі №912/3303/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 912/3303/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Л.І., Іванової Л.Б.,

за участю представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Паца В.О. дов. №14-127 від 13 травня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Долинські об'єднані мережі" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Долинські об'єднані мережі" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Долинські об'єднані мережі" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 928979 гривень 74 коп. втрат коштів від інфляції, 519066 гривень 51 коп. пені та 65624 гривень 59 коп. - трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неоплатою відповідачем у встановлені строки спожитого природного газу згідно договору № 1138/14-БО-18 від 28 листопада 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року задоволено апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року.

Справу передано на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

У касаційній скарзі ТОВ "Долинські об'єднані мережі" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року у справі залишити в силі.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Вважає також, що невірно витлумачено ч. 3 ст. 7 вказаного Закону.

Зазначає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням ст. ст. 2, 4-2, 4-3, 33, 34, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28 листопада 2013 року між ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Долинські об'єднані мережі" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1138/14 БО-18, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 1 лютого 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 1570 тис куб.м., у тому числі по місяцях кварталів згідно передбаченого договором графіку.

Згідно із п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузлу/вузлів обліку газу покупця.

Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами за п. 3.4 договору.

У розділі 5 договору сторони узгодили ціни на газ.

У подальшому, між позивачем та відповідачем укладались додаткові угоди, якими сторони змінювали ціну газу.

Відповідно до п. 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно із п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" послалось на порушення ТОВ "Долинські об'єднані мережі" умов договору, проведення розрахунків не у визначений договором строк, зазначило про своє право стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2014 року по листопад 2015 року, 3 % річних за період з 15 лютого 2014 року по 19 листопада 2015 року відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також посилався на своє право стягнути пеню згідно п. 7.2 договору.