ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року Справа № 915/1586/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Мележик Н.І.,
за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_4 дов. № 2946 від 8 жовтня 2014 року та відповідача - Шевельової А.С. дов. б/н від 20 січня 2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2016 року у справі Господарського суду Миколаївської області за позовом ОСОБА_6 до Споживчого товариства "Діамед" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до Споживчого товариства "Діамед" (далі - відповідач) з позовом про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів відповідача, що відбулися 12 січня 2014 року та оформлені протоколом № 2.
Позовні вимоги обгрунтовано порушенням порядку повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року позов задоволено.
Визнано недійсними рішення загальних зборів Споживчого товариства "Діамед", що відбулися 12 січня 2014 року та оформлені протоколом № 2.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2015 року апеляційну скаргу Споживчого товариства "Діамед" задоволено.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року скасовано.
У задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2015 року скасовано.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року залишено без змін.
У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до місцевого господарського суду з заявою, у якій просив направити до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області рішення суду для виконання; на підставі даних, наданих Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області просив прийняти додаткове рішення, яким скасувати усі реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, яка за рішенням суду у даній справі скасована; направити додаткове рішення у даній справі в Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24 грудня 2015 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у даній справі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24 грудня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2016 року та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24 грудня 2015 року, направити справу до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття додаткового рішення у справі про скасування усіх наступних реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, яка за рішенням суду по даній справі скасована.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та неправильне застосування ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 Господарського процесуального кодексу України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку.
Сервіси для юристів