Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №910/14442/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/14442/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Швеця В.О.за участю представників:позивача відповідача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Герасько В.В. (дов. від 24.11.2015 р. №б/н)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2016у справі №910/14442/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест"про стягнення майнової шкоди в розмірі 1 545 092,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест" про стягнення майнової шкоди в розмірі 1545092,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2015 р. (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.04.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на навчанні з підвищення кваліфікації, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Швець В.О.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест" висловлює свою позицію щодо даного спору, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 20.04.2015 р. представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест" (підрядник) укладено договір підряду та купівлі-продажу металобрухту №_080_ОУИ, відповідно до умов якого замовник, у відповідності до плану списання кораблів на 2012 рік документально оформлює та передає для розділки на металобрухт, а підрядник приймає кораблі, які знаходяться в процесі списання з балансу замовника відповідно до додатку №1. Підрядник приймає основний засіб для його розділу на металобрухт в строки, визначені даним договором, з подальшим придбанням підрядником отриманого в результаті такого розподілу брухту у власність. Основний засіб знаходиться в порту Ізмаїл.

Згідно з п. 1.3. договору основний засіб передається на умовах "як є" виключно для цілей розділу та переробки на брухт та відходи чорних металів, і підрядник гарантує, що він ніколи не буде використовувати основний засіб самостійно, відновлювати його, продавати чи передавати основний засіб третім особам для будь-яких цілей, крім розподілу та утилізації.

Відповідно до п. 3.4., 5.6. договору підрядник приймає судна для порізки на металобрухт по розрахунковій вазі визначеній замовником по паспортним даним основного засобу з вирахуванням зносу корпусу корабля та ваги демонтованого обладнання. Після кінцевої порізки основного засобу складається акт приймання-передачі металобрухту у власність підрядника. Після кінцевого зважування розділеного брухту та відходів чорних металів, уповноваженими представниками сторін складається та підписується акт приймання-передачі металобрухту у власність підрядника.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору про передачу на розділ суховантажних суден "Леонид Луговой", "Иван Прохоров", "Вадим Глазунов".

Відповідач свої зобов'язання щодо розділу суден виконав належним чином, що підтверджується копіями актів виконаних робіт №7 від 01.03.2013 р., №8 від 20.05.2013 р., №9 від 01.03.2013 р., які підписані сторонами та скріплені печатками.

У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Метал Інвест" про стягнення 1545092,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що судна передавались відповідачу з опломбованими приміщеннями, де знаходились товарно-матеріальні цінності Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", про що були складені акти перевірки збереженості та приймання передачі пломб.

Разом з іншими товарно-матеріальними цінностями на суднах були залишені паливно-мастильні матеріали.

Загальний обсяг залишених на кораблях паливно-мастильних матеріалів складає 13413 кг дизельного палива, марки Mgo та 136790 кг дизельного палива, марки IFO 40.

Позивач вказував, що відповідно до інформаційних ресурсів на сайті www.bunkerworld.com загальна сума збитків від втрати дизельного палива складає 62224,62 дол. США, закупівельна вартість мастил, згідно з даних бухгалтерського обліку позивача, складає 11106,73 дол. США.

Також, позивач зауважував на те, що позов подано в порядку відшкодування шкоди, яка виникла поза межами договірних зобов'язань.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Нормами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів, зокрема, п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачений такий спосіб захисту, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.