ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року Справа № 904/7981/14
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Д. Ковальчука (дов. від 07.05.2015), Ю. Солов'я (дов. від 15.03.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компания "Днепргазсервиспромойл" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/7981/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компания "Днепргазсервиспромойл" про стягнення 52 179 грн 59 коп. та за зустрічним позовом про визнання недійсними пунктів 12.1.2, 12.7 договору фінансового лізингу та стягнення 139 214 грн 23 коп.,
УСТАНОВИВ: У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компания "Днепргазсервиспромойл" про стягнення 44 574 грн 45 коп. боргу, 478 грн 58 коп. річних, 2 409 грн 32 коп. інфляційних втрат, 3 790 грн 89 коп. пені з підстав неналежного виконання умов договору фінансового лізингу від 23 вересня 2013 року № 4792L13/00-LD щодо сплати лізингових платежів у встановлені договором строки та 3 000 грн збитків, понесених позивачем на вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення предмету лізингу за цим договором (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність обов'язку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 8 липня 2015 року рішення та постанову скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
У серпні 2015 року відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсними пунктів 12.1.2 і 12.7 договору фінансового лізингу від 23 вересня 2013 року № 4792L13/00-LD та стягнення 107 383 грн 04 коп. основного боргу, 30 401 грн 38 коп. інфляційних втрат та 1 429 грн 81 коп. річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" зустрічні позовні вимоги не визнало.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року первісний позов задоволено в частині стягнення 880 грн 94 коп. основного боргу, 1 125 грн 48 коп. пені, 1 048 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 149 грн 88 коп. річних і 3 000 грн збитків, які були сплачені за вчинення виконавчого напису; у решті вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено в частині визнання недійсними пунктів 12.1.2 і 12.7 договору фінансового лізингу від 23 вересня 2013 року № 4792L13/00-LD та стягненні 107 383 грн 04 коп. основного боргу, 29 315 грн 57 коп. інфляційних втрат та 1 429 грн 81 коп. річних; у решті зустрічного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року (судді Л. Чимбар, С. Антонік, О. Виноградник) рішення скасовано частково: первісний позов задоволено в повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компания "Днепргазсервиспромойл" просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом статей 653, 693 і 806 Цивільного кодексу України, Закону України "Про фінансовий лізин", статті 35 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 23 вересня 2013 року сторони уклали договір фінансового лізингу № 4792L13/00-LD (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) придбав у власність від продавця, що обраний відповідачем (лізингоодержувач), предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передав його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені в додатку "Тарифи" до договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені договором та виконувати інші обов'язки, передбачені договором та чинним законодавством.
Умовами договору сторони погодили, що визначення предмета лізингу, його технічних характеристик (специфікацій), вартість предмета лізингу, графік лізингових платежів, дата та місце поставки предмета лізингу, а також інші умови, що мають безпосереднє відношення до договору, визначаються у додатку (-ах) до договору; у випадку, коли у лізинг передається декілька предметів лізингу, сторони укладають відповідну кількість додатків до договору; лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі; розмір лізингових платежів, їх складові частини та дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у додатку(-ах) до договору; розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається в іноземній валюті (долар США, євро або інша валюта) та підлягає сплаті у гривні за курсом, що визначений цим договором; у випадку дострокового припинення дії договору або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю з будь-якої іншої причини, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу та всі необхідні документи, які вимагаються лізингодавцем, у місці, визначеному лізингодавцем в межах України, протягом п'яти робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо інше не буде зазначено у відповідному повідомленні лізингодавця (пункти 1.1.1, 5.1, 5.2, 9.1 договору).
У зв'язку зі зміною вартості предмета лізингу сторони уклали додаткову угоду від 8 жовтня 2013 року.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб марки ВМW, типу легковий седан-В, модель 318d, номер шасі, кузова: WВА3D11040J850744, реєстраційний номер АА 4329 ОС, про що сторонами 8 жовтня 2013 року складено акт приймання-передачі.
Відповідач неналежно виконував зобов'язання в частині сплати лізингових платежів і прострочення становило більше 30 днів.
З підстав порушення лізингоодержувачем грошових зобов'язань, лізингодавець, на підставі частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмовився від договору з 18 липня 2014 року і 29 липня ц. р. вчинено виконавчий напис про вилучення та повернення предмету лізингу.
На дату припинення договору відповідач мав заборгованість зі сплати лізингових платежів за період із 10 травня по 18 липня 2014 року, у загальній сумі 44 574 грн 45 коп.
Застосування наслідків припинення договору зумовило звернення лізингодавця до господарського суду.
Задовольняючи частково первісний і зустрічний позов, господарський суд виходив з того, що наслідком розірвання договору є відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Днепргазсервиспромойл", а відповідно, відсутність права вимагати його оплати. До того ж, ураховуючи, що право на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення такої складової частини лізингового платежу як відшкодування вартості цього майна, яке залишилось у власності позивача, є безпідставними. Відповідач сплатив авансовий платіж і здійснював платежі відповідно до графіку з листопада 2013 року по травень 2014 року.
Апеляційний господарський суд з такими висновками правомірно не погодився.
За правилами статей 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізиногоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Господарська діяльність, що регулюється договором лізингу, здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.
Згідно з приписами статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором; лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
За змістом частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сервіси для юристів