Постанова ВГСУ від 20.04.2015 року у справі №916/3726/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 916/3726/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. (судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Гладишева Т.Я.) у справі№916/3726/14 господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"доКомунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал"простягнення 112 015 грн. 96 коп.за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" (далі - КП "Білгород-Дністровськводоканал") про стягнення 112 015 грн. 96 коп.

Вказана позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №198 від 15.07.2005 р., внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення основного боргу, а також нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2015 р. у справі №916/3726/14 позов ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою для прийняття даної ухвали місцевого господарського суду стало ухилення сторін від оплати вартості проведення призначеної у справі судової експертизи, що за висновком господарського суду першої інстанції унеможливило вирішення спору по суті, оскільки для правильного визначення суми основного боргу, на яку нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних, необхідне застосування спеціальних знань.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 09.02.2015 р. Справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що, в розуміння норм ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, не сплата вартості проведення судової експертизи не є підставою залишення позову без розгляду. При цьому, в матеріалах справи містяться надані позивачем письмові докази та обґрунтовані розрахунки заявлених сум, на підставі яких можливо вирішити спір у даній справі.

Не погодившись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, КП "Білгород-Дністровськводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Скаржник стверджує, що господарський суд апеляційної інстанції не встановив всі дійсні обставини справи та ненадав належної правової оцінки доказам, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 р. касаційну скаргу КП "Білгород-Дністровськводоканал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.04.2015 р.

В судове засідання 20.04.2015 р. представники позивача та відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права та повноту встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову у справі №916/3726/14 є вимоги про стягнення з КП "Білгород-Дністровськводоканал" грошових коштів в сумі 112 015 грн. 96 коп.

В процесі судового розгляду справи місцевим господарським судом на підставі ст.ст. 41, 43 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою призначено судову економічну експертизу. При цьому, витрати, пов'язані із здійсненням експертного дослідження, було покладено на обидві сторони по справі в рівних частинах.

Призначаючи вказану експертизу господарський суд першої інстанції керувався тим, що, у зв'язку із наявністю в матеріалах справи значної кількості документів, для перевірки здійснених позивачем розрахунків пені, збитків від інфляції та 3% річних за період з серпня 2013 року по липень 2014 року, необхідно мати спеціальні знання в галузі економіки.

Однак, призначена судова експертиза проведена не була через не внесення сторонами плати за її проведення.

За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до висновку про неможливість вирішення по суті спору у справі, у зв'язку з чим залишив позов ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї правової позиції господарський суд першої інстанції, зокрема, посилається на п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 р., в якому зазначено, що господарський суд при розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Апеляційний господарський суд не погодився з наведеною позицією, визнав безпідставним залишення позову без розгляду, з огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази та розрахунки, надані позивачем, які не були досліджені місцевим господарським судом.