ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року Справа № 910/18184/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиНауково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015у справігосподарського суду міста Києва № 910/18184/14за первісним позовомДержавної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України"доНауково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології"простягнення 311 069,40грн.за зустрічним позовомНауково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" доДержавної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" простягнення 324 465,12грн.за участі представників сторін:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Данилова К.А.
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року Державна установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" про стягнення 284 832,55грн. заборгованості по орендній платі за нежитлові приміщення і за землю, 12 306,17грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення (комунальні послуги), 13 930,68грн. пені.
10.10.2014р. Науково-впроваджувальне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" звернулися до господарського суду з зустрічним позовом до Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" про стягнення 251 439,33грн. перерахованої орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, 73 025,79грн. перерахованої плати на відшкодування витрат на технічне обслуговування будівлі (експлуатаційні витрати) та плату за спожиті комунальні послуги.
13.11.2014 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін 10.02.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А., Самсін Р.І.) первісний позов задоволено частково, стягнуто з Науково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" на користь Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" 60 477,23грн. боргу по орендній платі, 11 705,42грн. витрат по оплаті за землю, 12 306,17грн. заборгованості по комунальних послугах, 3 358,99грн. пені та 1 756,96грн. судового збору, в іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі Науково-впроваджувальне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" посилалися на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ч.6 ст.762, ч.1 ст. 795 Цивільного кодексу України, тому просили скасувати судові рішення у справі ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити частково - стягнути з Науково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" на користь Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" 5 227,58грн боргу по орендній платі, 1 008,60грн. витрат по оплаті за землю, 193,78грн. заборгованості по комунальних послугах, 316,14грн. пені, а зустрічний позов задовольнити повністю.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Судами обох інстанцій установлено, що 15.10.2005 між Державною установою "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" та Науково-впроваджувальним підприємством - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" було укладено договір №556 оренди нерухомого майна зі змінами, внесеними додатковими угодами.
Відповідно до умов договору, визначених пунктами 2.1., 3.2, 3.3., 3.6, 3.8. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі; орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендодавцем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць і доводяться до орендаря; за несвоєчасне перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення; експлуатаційні витрати, плата за комунальні послуги, за електроенергію, відшкодування податку на землю сплачуються окремо в строк, визначений п.3.2. договору.
У подальшому, додатковими угодами до договору сторони змінювали розмір орендної плати та термін дії договору.
Звертаючись до суду з позовом, Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" обґрунтували свої вимоги неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом обов'язків з оплати за оренду майна за укладеним між сторонами договором та внесеними змінами до нього.
Підставою для звернення до суду із зустрічним позовом, за доводами відповідача, стало порушення позивачем взятих на себе зобов'язань щодо передачі у користування приміщення за актом приймання-передачі згідно укладеного між сторонами договору №556 з відповідними змінами.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містить і ст.526 Цивільного кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань, судами попередніх інстанцій установлено, що прийнявши орендоване майно у користування за актом приймання-передачі від 15.10.2005, відповідач за первісним позовом припинив здійснювати орендні платежі за період з 01.07.2013 по 04.11.2013, майно за актом приймання-передачі не повернув, заборгованість за спірний період з урахуванням перерахунку розміру орендних платежів, здійсненого судом на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 №699, від 19.01.2000 №75 та від 27.12.2006 №1846), складає 60 477,23грн.
Що стосується зустрічних позовних вимог, то вони обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки як вбачається з матеріалів справи, Науково-впроваджувальне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" фактично користувалося орендованими згідно договору приміщеннями, з чим погоджується колегія суддів.
Відтак суди дійшли підставного висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки твердження відповідача про безпідставність включення позивачем до сум нарахувань по сплаті орендної плати та інших платежів згідно договору сум у розмірах, що розраховані від площі орендованих приміщень, які фактично не були використані Науково-впроваджувальним підприємством - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології", спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору у встановлений строк та розмірі орендні платежі не здійснював, позивач вправі вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за несвоєчасні платежі, передбаченої п. 3.6 зазначеного договору, а тому суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції правомірно постановив про часткове задоволення первісного позову, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 60 477,23грн., 11 705,42грн. витрат по оплаті за землю, 12 306,17грн. заборгованості по комунальних послугах, 3 358,99грн. пені., здійснивши перерахунок орендної плати та пені, відтак підстав для скасування чи зміни судових рішень попередніх інстанцій, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Науково-впроваджувального підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні медичні технології" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі господарського суду міста Києва №910/18184/14 - без змін.
Сервіси для юристів