Постанова ВГСУ від 20.04.2015 року у справі №904/7869/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 904/7869/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивачаДіденко С.М., дов. № 10/03-15 від 10.03.2015р.від відповідача від третьої особиЮрченко В.Я., дов. № 73-66-66-2/562-Д від 11.11.2014р. не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрметалоторг"на рішення та на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р.у справі№ 904/7869/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Укрметалоторг"доПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" провизнання недійсним іпотечного договору

ВСТАНОВИВ:

09.10.2014р. Приватне акціонерне товариство "Укрметалоторг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл", про визнання недійсним іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що іпотечний договір №РL 11-102/300 від 15.04.2011р. суперечить вимогам пункту 22 ч. 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки оспорюваний договір укладений заступником директора з загальних питань ПАТ "Укрметалоторг", якій діяв з перевищенням повноважень, без прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про вчинення такого правочину як значного, вартість предмету якого перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. у справі № 904/7869/14 (суддя Кеся Н.Б.) в позові відмовлено. Суд І інстанції, встановивши невідповідність іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р. вимогам пункту 22 ч. 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" та наявність порушення прав позивача при його укладенні, відмовив у позові у зв'язку із застосуванням наслідків спливу строку позовної давності згідно статті 267 Цивільного кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2015р. (головуючий суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) залишивши рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. без змін, разом з тим дійшов висновку про відмову у позові з огляду на вимоги статей 92, 241 Цивільного кодексу України, встановивши відсутність підстав для визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним, зважаючи на вчинення ПАТ "Укрметалоторг" дій, що свідчать про наступне схвалення вказаного правочину.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ПАТ "Укрметалоторг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову та визнання недійсним іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції приписів статті 267 Цивільного кодексу України, та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме статті 241 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини щодо початку перебігу позовної давності, оскільки про існування іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р. акціонери ПАТ "Укрметалоторг" дізнались лише на загальних зборах акціонерів товариства 23.07.2014р. Разом з тим скаржник стверджує, що укладення договорів про внесення змін до оспорюваного іпотечного договору не можна вважати наступним схваленням вказаного договору, оскільки як іпотечний договір, так і договори про внесення змін до нього, були укладені без належного погодження загальними зборами акціонерів товариства, що виключає можливість застосування приписів статті 241 Цивільного кодексу України.

17.04.2015р. ПАТ "ОТП Банк" надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін оскаржувані рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. з мотивів, викладених у постанові.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в оскаржуваних судових рішеннях та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.04.2011р. між Акціонерним товариством закритого типу "Укрметалоторг", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Укрметалоторг" (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № РL 11-102/300, у відповідності до умов якого іпотекодавець в якості забезпечень зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл" за умовами договору про надання банківських послуг № СR 11-073/300-4 від 15.04.2011р., передало в іпотеку ПАТ "ОТП Банк" об'єкти нерухомості, а саме:

- нежитлові приміщення на першому поверсі загальною площею 93,9 м2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 30;

- нежитлові приміщення на другому поверсі загальною площею 251,30 м2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 30;

- нежитлові будівлі загальною площею 1307,50 м2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19а.

Згідно з пунктом 26 договору ним забезпечується виконання договору про надання банківських послуг № СR 11-073/300-4 від 15.04.2011р., укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Маркет Стіл".

Предмет позову у даній справі становить вимога про визнання недійсним згаданого іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р. з огляду на його укладання заступником директора з загальних питань ПАТ "Укрметалоторг" з перевищенням наданих йому повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи іпотечний договір № РL 11-102/300 від 15.04.2011р. (з наступними змінами, внесеними договорами про зміну іпотечного договору № 1 від 08.06.2011р., № 2 від 17.06.2011р., № 3 від 02.12.2011р.) підписаний з боку ПАТ "Укрметалоторг" заступником директора з загальних питань Геращенко І.К., який діяв на підставі Статуту товариства та довіреності, наданої директором товариства Штанцель Е.А., посвідченої нотаріально 09.06.2010р.

Відповідно до пунктів 8.6.1., 8.6.4. Статуту АТЗТ "Укрметалоторг" (ПАТ "Укрметалоторг") в редакції, що діяла на момент укладення спірного іпотечного договору, виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор. Директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів. Загальні збори акціонерів можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав (крім тих, що належать до їх виключної компетенції) до компетенції директора.

Вказані положення Статуту кореспондуються з приписами частин 1, 2 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до яких виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Згідно пункту 25.2 іпотечного договору № РL 11-102/300 від 15.04.2011р. заставна вартість предметів іпотеки визначена на суму 4 990 000 грн.

Судами встановлено, що відповідно до балансу ПАТ "Укрметалоторг" за підсумками 2010 року на балансі товариства станом на 31.03.2011р. обліковувалися активи на суму 11 466 000 грн.

Відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент укладання оспорюваного договору) до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 Цивільного кодексу України). (абз. 3 пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").