Постанова ВГСУ від 20.04.2015 року у справі №904/7064/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 904/7064/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015у справі№904/7064/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь"доПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"простягнення 165 180 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явились від відповідача:

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення 165180 грн. заборгованості за договором на виконання проектно-вишукувальних і конструкторських робіт №70124/28-1587-02 від 01.09.2008.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014 (суддя Ніколенко М.О.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів: Кузнецова І.Л., Герасименко І.М., Чоха Л.В.), позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, та відмовити в позові новим рішенням у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідач у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування УкрДнТЦ "Енергосталь", яке в подальшому змінило назву на Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір на виконання проектно-пошукових і конструкторських робіт №70124/28-1587-02 від 01.09.2008 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору замовник доручає та зобов'язується сплатити згідно з п. 2 цього договору, а виконавець приймає на себе виконання та передачу роботи: ТЕО. Об'єкти інфраструктури. Газотурбінна електростанція комбінованого циклу потужністю 303МВТ. Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей до Договору) загальна вартість робіт з ПДВ складає 390141,60 грн. Додатком №1 до Договору сторони погодили календарний план виконання робіт.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3 Договору документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, який направляється одночасно з виконаною продукцією; замовник приймає роботу протягом 20 днів згідно з календарним планом, підписує акт та направляє його на адресу виконавця.

У п. 2.4 Договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі акту здачі-приймання робіт у термін до 20 банківських днів після надання виконавцем розрахункових документів та податкової накладної.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі зупинення або припинення робіт на вимогу замовника останній здійснює оплату фактично виконаних робіт згідно з наданим виконавцем та узгодженим з замовником актом фактично виконаних робіт.

У п. 9.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей до Договору) сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами зобов'язань за договором, але не більш ніж до 30.12.2009. Додатковою угодою від 15.12.2009 строк дії Договору продовжено до 30.12.2010, виконання робіт зупинено.

На виконання Договору позивач передав відповідачу результати робіт на суму 165180 грн. на підставі акту здавання-приймання робіт №85, на якому не зазначена дата його складання. Також позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату виконаних робіт №1-22-6877 від 01.08.2014 з доданими до неї рахунком-фактурою та податковою накладною, яка отримана відповідачем 05.08.2014. Під час розгляду справи судом першої інстанції сторони визнали, що інших розрахункових документів позивач не надсилав, а відповідач не отримував.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної вище суми заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про її стягнення.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на сплив строку позовної давності в червні 2012 року з огляду на те, що позивачу стало відомо про відсутність оплати за виконані до зупинення роботи в червні 2009 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позовна давність визначена у ст. 256 ЦК України як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до положень ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.