ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року Справа № 26/244
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 31.01.2015 р. (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.)у справі№ 26/244 Господарського суду міста Києваза позовомКомерційного банку "Українська фінансова група" - товариство з обмеженою відповідальністюдо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна група", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова група", 3. Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"простягнення 17.696.571, 43 грн.,за участю представниківНБУВанда С.В.,позивачане з'явились,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,відповідача-3Руденко О.В.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015 р. відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 р. у справі № 26/244, апеляційну скаргу на вказану ухвалу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, справу направити до апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги до провадження.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для розгляду клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано положень ст. ст. 53, 93 ГПК України щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішень місцевого господарського суду при наявності достатніх для цього правових підстав.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та відповідачів - 1, 2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника скаржника та НБУ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 р. у справі № 26/244 скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на дії Державної виконавчої служби України задоволено частково: зобов'язано Державну виконавчу службу України закінчити виконавче провадження ВП № 34947865. В іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою в частині відмови, скаржник 19.01.2015 р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015 р. відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 р. у справі № 26/244, апеляційну скаргу на вказану ухвалу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.
Відмовляючи у відновленні строку оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що уповноважений представник ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" Риков О.О. був присутнім в судовому засіданні 25.12.2014 р., в якому винесено ухвалу, що оскаржується, був обізнаний з результатами розгляду справи; наявність обставин, які перешкоджали б йому отримати повний текст ухвали суду у період з 25.12.2014 р. по 30.12.2014 р. або ж ознайомитись із ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень протягом передбаченого законом строку на оскарження ухвали від 25.12.2014 р. заявником не доведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як зазначалось вище, ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 26/244, на яку скаржником було подано апеляційну скаргу, прийнята 25.12.2014 р.
Згідно з наведеними положеннями ГПК України останнім днем для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу є 30.12.2014 р.
Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, 29.12.2014 р. представник Національний банку України звернувся до місцевого суду з клопотанням про видачу йому копії вказаної ухвали.
З таким же клопотанням до суду 30.12.2014 р. та 31.12.2014 р. (повторно) звернулась Державна виконавча служба України, а 05.01.2015 р. та 06.01.2015 р. (повторно) - ПАТ "Українська транспортна страхова компанія".
На всі зазначені вище клопотання судом 05.01.2015 р. накладено резолюцію "До виконання".
Як свідчать розписки представників сторін на звороті останньої сторінки ухвали від 25.12.2014 р., представник ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" отримав копію цього процесуального документа 06.01.2015 р., а представники ДВС України та НБУ - 12.01.2015 р.
Згідно з відміткою суду, копія ухвали була надіслана іншим учасникам судового процесу 06.01.2015 р.
Із зазначеного випливає, що повний текст вказаної ухвали був виготовлений лише 06.01.2015 р.
Колегія суддів відзначає, що 06.01.2015 р. припадає на останній робочий день перед вихідними (07.01.2015 р. - 11.01.2015 р.) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 1084-р "Про перенесення робочих днів у 2015 році".
Як вбачається з матеріалів справи, після святкових днів протягом п'яти робочих днів (з 12.01.2015 р. по 16.01.2015 р.) скаржник готував апеляційну скаргу.
Враховуючи, що 17.01.2015 р. та 18.01.2015 р. припали на суботу та неділю відповідно, першого ж робочого дня після вихідних - 19.01.2015 р. скаржник звернувся з апеляційної скаргою на вказану ухвалу Київського апеляційного господарського, тобто протягом розумного строку, відведеного та виготовлення апеляційної скарги, передбаченого ч. 1 ст. 93 ГПК України.
Отже, апеляційним судом неповно досліджено обставини вручення позивачеві повного тексту ухали, в т.ч. щодо дат, вихідних і робочих днів та реальної можливості підготувати апеляційну скаргу відповідно до вимог ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні пропущеного строку виноситься ухвала. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Сервіси для юристів