ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2014 року Справа № 903/610/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)Генеральної прокуратури України Романов Р.О., посв. №014714 від 21.01.13розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Укр-Петроль" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.10.13у справі№903/610/13 господарського суду Волинської областіза позовомРівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" доПриватного підприємства "Укр-Петроль"простягнення 18 627,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Приватного підприємства "Укр-Петроль" про стягнення 15835,00 грн. заборгованості, 1176,89 грн. пені, 1108,45 грн. штрафу, 507,60 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами підряду та обґрунтовано приписами статей 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України, статей 193, 229, 230, 231 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.07.2013 у справі №903/610/13 (суддя Вороняк А.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Укр-Петроль" на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 15835,00 грн. заборгованості, 1176,89 грн. пені, 1108,45 грн. штрафу, 383,94 грн. 3% річних. Місцевий господарський суд визнав доведеним факт неналежної оплати відповідачем вартості виконаних робіт.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 (судді: Савченко Г.І. - головуючий, Миханюк М.В., Павлюк І.Ю.) рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2013 у справі №903/610/13 скасовано в частині стягнення штрафу у розмірі 1 108,45 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 231 Господарського кодексу України, оскільки у даному випадку має місце порушення грошового зобов'язання.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне підприємство "Укр-Петроль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, провадження у справі припинити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2013 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 у справі №903/610/13 господарського суду Волинської області скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення 1108,45 грн. штрафу та залишено в цій частині в силі рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2013. В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 залишено без змін. Суд касаційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин положень статті 231 Господарського кодексу України та стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 7% від простроченої суми, оскільки позивач належить до державного сектору економіки.
Постановою Верховного Суду України від 04.02.2014 постанову Вищого господарського суду України від 20 листопада 2013 року в частині стягнення штрафу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника Генеральної прокуратури України, присутнього у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом, між сторонами у справі було укладено договори підряду №4/12 від 18.04.2012 та №5/12 від 26.04.2012, на виконання яких позивач виконав роботи, які були прийняті відповідачем, про що свідчать акти прийому виконаних підрядних робіт. Також установлено, що відповідач свої зобов'язання з оплати вказаних робіт виконав частково, розмір заборгованості складає 15 835,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про стягнення з Приватного підприємства "Укр-Петроль" 15835,00 грн. заборгованості за виконані роботи, а також 1176,89 грн. пені, 507,60 грн. 3% річних та 1108,45 грн. штрафу.
Постанова суду апеляційної інстанції переглядається в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з 1108,45 грн. штрафу, передбаченого статтею 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 231 цього Кодексу передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 231 Кодексу у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Враховуючи, що при вирішенні даної справи судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договорами підряду щодо оплати вартості виконаних робіт, тобто грошового зобов'язання, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, є обґрунтованим.
Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи у відповідній частині, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування в цій частині не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укр-Петроль" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.13 у справі №903/610/13 господарського суду Волинської області в частині відмови у стягненні 1108,45 грн. штрафу залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Г.Фролова
Сервіси для юристів