Постанова ВГСУ від 20.01.2015 року у справі №925/1471/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 925/1471/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ТОВ "Агро-Регіон"на постановувід 20.11.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№925/1471/14 господарського суду Черкаської областіза позовомТОВ "Агро-Регіон"доТОВ "Полеагро"простягнення 108730,00 грн.за участю представників:

позивача: Гандзій О.О., дов. від 03.12.2014 №23/12;

відповідача: Попельнюха А.О., дов. від 05.05.2014 б/н;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.09.2014 (суддя А. Пащенко), позов задоволено повністю. Стягнуто із ТОВ "Полеагро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон - 108 730 грн. збитків, 2 174 грн. 60 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 (судді О. Коротун, В. Сулім, О. Гаврилюк), рішення господарського суду Черкаської області від 17.09.2014 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з ТОВ "Агро-Регіон" на користь ТОВ "Полеагро" 1087,30 грн. (одну тисячу вісімдесят сім гривень 30 коп.) судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ТОВ "Агро-Регіон" - позивач у справі, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 17.09.2014.

Скаржник вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано ст.ст. 509, 526, 614, 623,678 ЦК України, ст.226 ГК України. Судом не дотримано вимог ст.43 ГПК України. Висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ "ПОЛЕАГРО" (постачальник за договором) та ТОВ "АГРО-РЕГІОН" (покупець за договором) уклали договір № 31/03 від 31 березня 2014 року (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у зумовлені строки передавати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, приймати та оплачувати мінеральні добрива під сільськогосподарські культури (далі - товар).

Умовами договору, зокрема, визначено наступне:

- якість товару за цим договором має відповідати державним стандартам України, ТУ та технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості. Гарантійний строк на товар встановлюється виробником (пункт 1.2.);

- якість товарів, що поставляються, засвідчується належним товаро-супровідним документом (завіреною уповноваженим представником постачальника та скріпленою печаткою копією документа), який надається разом з товаром (пункт 1.2.1.);

- асортимент, кількість та вартість товару поставленого протягом строку дії цього договору, визначатиметься сторонами в специфікаціях (пункт 1.3.);

- поставка товару здійснюється в місці поставки за адресою: Житомирська область, Любарський район, с. Великі Деревичі, вул. Жовтнева, 12 (склад покупця). Доставка товару до місця поставки здійснюється за рахунок, силами та засобами постачальника (пункт 2.2.);

- зобов'язання постачальника по поставці товару покупцеві вважаються виконаними належним чином за умови надання наступних документів на товар: видаткової накладної та податкової накладної з обов'язковим дотриманням порядку заповнення та обов'язковою наявністю всіх необхідних реквізитів, передбачених чинним законодавством, товарно-транспортної накладної (пункт 2.7.);

- пунктом 3 договору встановлено ціну договору та порядок розрахунків, за яким зміна ціни товару після підписання сторонами специфікації до договору не допускається, оплата здійснюється покупцем за кожну обумовлену в специфікації партію товару шляхом 100% попередньої оплати вартості товару.

Суд першої інстанції встановив, що 31 березня 2014 року сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої ТОВ "ПОЛЕАГРО" зобов'язалось поставити ТОВ "АГРО-РЕГІОН" до 11 квітня 2014 року нітроамофоску 16:16:16 (імп) в кількості 193 тонни за ціною 4570,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 тонну.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивач перерахував відповідачу 100% передоплати в сумі 882010 грн. відповідно до умов специфікації № 1.

Сторонами також не заперечується той факт, що 10.04.2014 ТОВ "ПОЛЕАГРО" намагалося поставити відповідну кількість товару позивачу, однак відвантаження товару не відбулося, оскільки позивач відмовився приймати товар, з посиланням на невідповідну якість товару.

Листами №10-04/2014 від 10.04.2014, та № 14-04/2014 від 14.04.2014 відповідач пропонував ТОВ "АГРО-РЕГІОН" повернути сплачені позивачем кошти та платіжним дорученням № 926 від 14.04.2014. ТОВ "ПОЛЕАГРО" перерахував на рахунок ТОВ "АГРО-РЕГІОН" кошти в сумі 882010 грн. із призначенням платежу "Повернення коштів за нітроамофоску зг. листа бн від 14.04.14".

Як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції позивач зазначав, що для поставки необхідної кількості мінеральних добрив ТОВ "АГРО-РЕГІОН" уклало із ПП "Компанія Агротрейд" договір № 23/04-1 поставки мінеральних добрив від 23 квітня 2014 року та придбало у вказаного товариства 25.04.2014 140 тонн нітроамофоски по ціні 5290 грн. за тонну та 27.04.2014 - 13 тонн по ціні 5180 грн., що більше за ціну, вказану в договорі із відповідачем, у зв'язку з чим вимагав стягнення з відповідача різниці переплаченої суми за вищезазначеними договорами у розмірі 108730 грн. На думку позивача, саме невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки товару належної якості, зумовило укладення іншого договору з більшою ціною за аналогічний товар.

Претензією № 122 від 06.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 108730,00 грн.