Постанова ВГСУ від 20.01.2015 року у справі №910/8282/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 910/8282/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Акулової Н.В.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ларус" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. (суддя Чебикіна С.А.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. (судді: Ільєнок Т.В., Авдеєв П.В., Верховець А.А.) у справі№910/8282/14 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ларус" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сканія кредит Україна" третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за участю представників: від позивача Орлова Н.В., довіреність б/н від 01.08.2014 р.від відповідачане з'явились від третьої особи не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларус" (далі - ТОВ "Ларус") звернулось з позовною заявою до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія кредит Україна" (далі - ТОВ "Сканія кредит Україна"), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна про визнання виконавчих написів №2101 та №2102 від 31.07.2013 р., вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною такими, що не підлягають виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. у справі №910/8282/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Ларус" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р., постанову Київського апеляційного господарського суд від 29.10.2014 р. у справі №910/8282/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга позивача мотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку заявника, внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення спору по суті, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до передчасних висновків, чим порушили приписи ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат".

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України №560 від 22.12.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Воліка І.М. на лікарняному, для вирішення питання щодо можливості прийняття до провадження касаційної скарги у справі №910/8282/14 сформовано колегію суддів у наступному складі головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Акулова Н.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2014 р. касаційну скаргу ТОВ "Ларус" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.01.2015 р.

В судове засідання 20.01.2015 р. з'явився представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р., постанову Київського апеляційного господарського суд від 29.10.2014 р. у справі №910/8282/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2007 р. між ТОВ "Ларус" (лізингоодержувач) та ТОВ "Сканія кредит Україна" (лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу №89-01139.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору лізингодавець зобов'язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника), обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (предмет лізингу) та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.

Як закріплено в п. 1.2, 4.3 та 5.1 договору фінансового лізингу №89-01139, майно, передане лізингоодержувачу на умовах даного договору, є власністю лізингодавця. Кількість, ціна, загальна вартість, опис, комплектність, технічні специфікації, умови поставки предмету лізингу зазначаються в "Базових умовах лізингу", які містяться в додатку №1 до цього договору і становлять його невід'ємну частину. Передача лізингодавцем майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання акту про прийняття предмету лізингу.

Так, сторонами договору лізингу узгоджено базові умови лізингу, що оформлено додатком №1 до даного договору, згідно яких предметом лізингу є сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA (номер шасі XLER4Х20005203290) вартістю 898 136 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ 149 689 грн. 42 коп., що становило еквівалент 120 600 євро 00 євроцентів, в тому числі ПДВ 20 100 євро 00 євроцентів. Строк лізингу - 48 місяців.

Порядок розрахунків за договором фінансового лізингу №89-01139 від 29.11.2007 р. закріплений в п.п. 6.1 - 6.9 вказаного договору. Крім того, лізингодавцем та лізингоодержувачем затверджено графік платежів, що оформлено додатком 2 до договору.

Надалі, лізингодавцем передано, а лізингоодержувачем прийнято у лізинг за договором фінансового лізингу №89-01139 від 29.11.2007 р. предмет лізингу: сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA, що підтверджується актом про прийняття предмету лізингу від 12.03.2008 р., який міститься в матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 12.02.2008 р. між ТОВ "Ларус" (лізингоодержувач) та ТОВ "Сканія кредит Україна" (лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу №89-01150.

Умови вказаного договору фінансового лізингу аналогічні положенням договору №89-01139 від 29.11.2007 р.