ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року Справа № 910/15631/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.11.2014у справі№ 910/15631/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"простягнення 48 414,33 грн.за участю представників: позивачаМарченко В.А., дов. від 05.01.2015відповідачаРастєгаєва Ю.В., дов. від 29.12.2014, Васійчук Л.Ф., дов. від 29.12.2014
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" основного боргу в сумі 47921,16грн., 480,90 грн. - пені, 12,27 грн. - 0,1 % річних.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором від 15.01.2013 № 1301000312 відповідно до положень статей 509, 526, 610, 611, 664 Цивільного кодексу України та 193, 230, 231 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з його необгрунтованістю; пославшись на статті 530, 614 Цивільного кодексу України вказав, що у зв'язку з тяжкою фінансовою ситуацією він обмежений у фінансуванні витрат, що спричинило затримку в розрахунках з контрагентами та свідчить про ненавмисний характер таких дій, окрім цього позивач здійснив поставку з простроченням строків поставки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 47921,16 грн., пеню в сумі 480,90 грн., 0,1% річних - 12,27 грн. та судовий збір - 1827 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 (судді: Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Ільєнок Т.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами приписів статей 4-2, 4-3, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовими інстанціями не було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані усі обставини справи в їх сукупності, не надано оцінки доводам відповідача, помилково визнано належними та допустимими доказами подані позивачем документи на підтвердження заборгованості відповідача, що повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів, пославшись на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2013 Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" (Продавець) укладено договір № 1301000312.
Згідно з пунктом 1.1 договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю лампи електричні, найменування, кількість і ціна якого вказані в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується на умовах цього Договору прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна договору згідно Специфікації складає 396748,98 грн., у тому числі ПДВ 20% - 66124,83грн.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що сплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця по факту поставки окремих партій товару не пізніше 90 календарних днів з дати поставки.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору товар Продавець зобов'язується поставити та передати Покупцю окремими партіями за письмовими заявками Покупця протягом 10 календарних днів з дати відправлення заявки Покупцем. Товар поставляється транспортом Продавця та за його рахунок на склад Покупця за адресою: Боярське ЛВУМГ, вул. Маяковського, 49, м. Боярка, Київська область, 08150.
Згідно з пунктом 5.4 Договору перехід права власності на товар Покупцю відбувається з моменту передачі цього товару на склад Покупця.
Відповідно до пункту 11.1 Договору даний договір є чинним з моменту його укладання сторонами і діє протягом одного року з дати укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пунктом 8.4 Договору визначено, що за порушення строку розрахунку більш ніж на 30 робочих днів, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше 3% від суми неоплаченого товару.
Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі прострочення Покупцем строку оплати товару, останній сплачує Продавцю 0,1% річних від простроченої суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 179239,61 грн., однак відповідачем оплачено даний товар частково, в сумі 131318,45 грн. Товар в сумі 47921,16 грн., поставка якого підтверджується видатковою накладною від 27.12.2013 № КРС-0009466 на суму 18167,34 грн. та видатковою накладною від 14.01.2014 № КРС-0000389 на суму 39753,82 грн. прийнято представником Покупця Козловською Л.Ю., яка діяла на підставі довіреності від 27.12.2013 № 340. Відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього утворився борг у сумі 47921,16 грн.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 15.01.2013 по 07.08.2014 основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.08.2014 становить 47921,16 грн., акт підписаний та скріплений печатками обома сторонами.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару за договором від 15.01.2013 № 1301000312 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" основного боргу в сумі 47921,16грн., 480,90 грн. пені та 12,27 грн. 0,1 % річних за період з 28.03.2014 по 04.07.2014.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з доведеності матеріалами справи фактичних обставин, що полягають у виконанні позивачем договірних зобов'язань, настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання по оплаті товару відповідно до положень договору та приписів чинного законодавства та порушення відповідачем цього зобов'язання; доводи відповідача судами відхилено з тих мотивів, що його не може бути звільнено від оплати прийнятих товарів, а розрахунок пені та річних відповідає періоду прострочення оплати, умовам договору та приписам законодавства.
За статтями 43, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Сервіси для юристів