ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2015 року Справа № 908/285/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідача),суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.08.15у справі (відновлені матеріали)№908/285/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомЗапорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України міста Запоріжжя в особі Служби автомобільних доріг в Запорізькій областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства у Запорізькій областіпрозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
В судовому засіданні взяв участь представник від прокуратури: Савицька О.В., - прок. ГПУ, посв. №015589.
Представники від позивача, відповідача, третьої особи в судове засідання не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Запорізьким прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері у квітні 2015 року заявлений позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державного агентства автомобільних доріг України в особі: Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Приватного підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0437 га із земель транспорту на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначав, що Рішенням Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29.03.12 №16 "Про відміну рішення 4-ої сесії 6-го скликання Кам'янської сільської ради від 02.03.11 №15" скасовано зазначене рішення Ради "Про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та для будівництва ПТО на території Кам'янської сільської ради за адресою: село Кам'янське, АДРЕСА_1 ОСОБА_4" Перевіркою проведеною Запорізьким прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області встановлено, що Приватним підприємцем ОСОБА_4 спірна земельна ділянка самовільно використовується без правовстановлюючих документів. При цьому, прокурор посилався на приписи статей 122, 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.14, ухваленим суддею Серкіз В.Г., позов задоволено, зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити на користь Державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0437 га із земель транспорту на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області. Суд, керуючись приписами статей 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України, установив неправомірне використання відповідачем спірної земельної ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Будко Н.В. - головуючого, Мартюхіної Н.О., М'ясищева А.В., постановою від 03.08.15, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а матеріали справи скерувати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статті 212 Земельного кодексу України оскільки вважає, що займав спірну земельну ділянку на правових підставах, зокрема відповідно до рішення Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 02.03.11 №15 на виконання якого між Кам'янською сільською радою Василівського району та скаржником було укладено договір оренди земельної ділянки від 04.04.11 строком на 49 років. Скаржник наголошує, що Служба автомобільних доріг у Запорізький області всупереч приписам статей 5, 6 Господарського процесуального кодексу України не урегульовувала спір у досудовому порядку. Від Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, Державного агентства автомобільних доріг України міста Запоріжжя, Служби автомобільних доріг в Запорізькій області, Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та заперечення на скаргу присутнього у судовому засіданні представника прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.
Касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Як установлено судами обох інстанцій рішенням Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 19.02.02 №15 "Про надання земельної ділянки ПП ОСОБА_4 для будівництва ПТО, встановлення металевого павільйону кафе та кіоску" Приватному підприємцю ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку площею 437 м2 яка розташована на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області село Кам'янське, АДРЕСА_2 для обслуговування торговельного павільйону. На виконання зазначеного рішення між сторонами укладено договір оренди строком на п'ять років, який зареєстровано у книзі записів договорів оренди 03.04.04 за №10. Рішенням Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 02.03.11 №15 Приватному підприємцю ОСОБА_4 передано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,0437 га для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та будівництва ПТО за рахунок земель сільськогосподарського призначення (пасовища). Між Кам'янською сільською радою Василівського району Запорізької області та Приватним підприємцем ОСОБА_4 04.04.11 укладено договір оренди земельної ділянки. Проте, як установлено судами, цей договір не пройшов державної реєстрації, оскільки земельна ділянка відповідно до "Проекту встановлення меж населених пунктів Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області", розробленого Запорізьким інститутом землеустрою від 07.06.93 №9/134-20562, знаходиться за межами населеного пункту. Рішенням Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29.03.12 №16 "Про відміну рішення 4-ої сесії 6-го скликання Кам'янської сільської ради від 02.03.11 №15" скасовано попереднє рішення "Про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та для будівництва ПТО на території Кам'янської сільської ради за адресою: с. Кам'янське, АДРЕСА_1 ОСОБА_4". Перевіркою проведеною Запорізьким прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області було встановлено, що Приватним підприємцем ОСОБА_4 самовільно використовується земельна ділянка загальною площею 0,0437 га для розміщення торгівельного павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1" без правовстановлюючих документів на території Кам'янської сільської ради Василівського району Запорізької області. Державним інспектором сільського господарства в Запорізькій області приватному підприємцю ОСОБА_4 винесено припис від 23.12.13 № 00050/50 про усунення порушень вимог земельного законодавства. Відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.01.14 та від 23.01.14 порушення вимог земельного законодавства відповідачем не усунуто, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено, у зв'язку із чим відносно приватного підприємця ОСОБА_4 за невиконання припису інспектора був складений протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.14 №0002/2 і 25.01.14 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Відповідач спірну земельну ділянку не повернув, що і стало підставою для звернення прокурора із даним позовом. Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Статтею 123 Земельного кодексу України унормовано, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент звернення з даним позовом) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України (в редакції на момент звернення з даним позовом) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарський суд враховує, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарський суд у вирішенні таких спорів досліджує, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо. Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключє можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім цього, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правопосвідчуючого документа. Отже, користування земельною ділянкою без додержання викладених вимог є неправомірним. Судами обох інстанцій установлено, що договір від 03.04.04 №10 оренди спірної ділянки припинив свою дію у 2009 році. Укладений договір від 04.04.11 на який посилається скаржник, укладений сторонами договору на 49 років не набув чинності, позаяк не пройшов державної реєстрації; особа, яка підписала договір, що не пройшов державної реєстрації, у якості орендодавця не має права розпоряджатися спірною ділянкою; рішення 4-ої сесії 6-го скликання Кам'янської сільської ради від 02.03.11 №15 "Про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та для будівництва ПТО на території Кам'янської сільської ради за адресою: с. Кам'янське, АДРЕСА_1 ОСОБА_4" скасоване, як незаконне. Таким чином, судами обох інстанції установлено, що правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у відповідача відсутні. Судами правомірно враховано, що відсутність у відповідача, на час здійснення перевірки, правовстановлюючих документів на земельну ділянку кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки у розумінні статті 212 Земельного кодексу України. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки факт неправомірного використання спірної земельної ділянки установлений судами та підтверджений матеріалами справи. Посилання скаржника на порушення Службою автомобільних доріг у Запорізької області приписів статей 5, 6 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Посилання скаржника щодо його необізнаності про зміну розпорядника земельної ділянки спростовується наявними в матеріалах справи актами обстеження та постановами. Таким чином доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження. Підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми чинного законодавства, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15 у справі №908/285/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Сервіси для юристів