ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року Справа № 923/229/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 рокуу справі господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київдо Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго", м. Каховка, Херсонська обл.простягнення 573 059, 57 грн.
за участю представників
позивача: Громніцький Ю.П.,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (далі за текстом - КПТМ "Каховтеплокомуненерго") про стягнення 181059, 26 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 30 678, 62 грн. 3 % річних та 361 321, 68 грн. інфляційних втрат.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 2 667 329, 75 грн., сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року; оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України необхідно, щоб оплату за природний газ було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків, розрахунок за якими відбувся у встановленому порядку і строки, а сторони у справі у зазначених договорах засвідчили, що після їх виконання вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета даних Договорів, правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
КПТМ "Каховтеплокомуненерго" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і КПТМ "Каховтеплокомуненерго" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору газ продається та використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В п. 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.
Зі змісту п. 7.2 Договору вбачається, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На виконання умов Договору № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило КПТМ "Каховтеплокомуненерго" природний газ протягом січня - березня, жовтня - грудня 2014 року на загальну суму 3 053 173, 49 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Однак, відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару (природного газу) у повному обсязі не виконав.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України", вважаючи наявність факту порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року (встановленого строку оплати за поставлений природний газ), здійснило нарахування відповідачу 181 059, 26 грн. пені, 30 678, 62 грн. 3 % річних та 361 321, 68 грн. інфляційних втрат і звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Сервіси для юристів