ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року Справа № 922/425/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"на рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2016та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі№ 922/425/16Господарського судуХарківської області за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"-доКомунального підприємства "Харківводоканал",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаХарківська міська рада,проспонукання до виконання договоруза участю представників:
позивача - Солдатенко А.М., довір. не 25.04.2016
відповідача - Здоровець С.В., довір. від 19.11.2015
третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.04.2016 у справі № 922/425/16 (суддя Сальнікова Г.І.) відмовлено Акціонерній компанії "Харківобленерго" (позивач) у задоволенні позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у даній справі (головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді: Барбашова С.В., Слободін М.М.) залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2016.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2016, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 922/425/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 526, 629 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією.
17.10.2016 від позивача надійшли пояснення до касаційної скарги.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 03.01.2008 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Харківводоканал" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1,01, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за спожиту електричну енергію та виконувати інші умови визначені договором.
Відповідно до розділу 6 договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено у разі, зокрема, несплати спожитої електричної енергії у терміни, встановлені додатком № 2 "Порядок розрахунків"; в інших випадках, не обумовлених у цьому договорі, але передбачених діючими нормативно-правовими документами України, в тому числі ПКЕЕ (п.7.16ПКЕЕ).
Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Як встановлено судом 20 та 28 січня 2016 року АК "Харківобленерго" направило листа Управлінню паливно-енергетичного комплексу Харківської облдержадміністрації, Департаменту комунального господарства Харківської міської ради та Управлінню СБУ у Харківській області, в якому позивач інформував про наявність у КП "Харківводоканал" заборгованості за спожиті послуги у розмірі 473 550 000,00 грн.; у зв'язку із наявною заборгованістю, несплатою рахунків та недопуском представників позивача на підприємство відповідача для вибіркового відключення струймоприймачів підприємства відповідно до пункту 7.5 Правил користування електричною енергією підприємству відповідача буде припинено електропостачання до рівня екологічної броні. 27.01.2016 та 02.02.2016 АК "Харківобленерго" направило КП "Харківводоканал" повідомлення про припинення подачі електроенергії.
АК "Харківобленерго" складені акти про недопуск персоналу АК"Харківобленерго" до електроустановок споживача КП "Харківводоканал".
Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду з позовом про спонукання Комунального підприємства "Харківводоканал" виконати умови договору шляхом обмеження власного споживання електричної енергії до рівня екологічної броні.
Позовні вимоги мотивовані наявною заборгованістю відповідача за спожиту електричну енергію у розмірі 165 322 466,94 грн, де електрична енергія разом з ПДВ - 164 698 188,19 грн, КРЕ - 624 278,75 грн.
Крім того, позивач посилається на підпункт 3 пункту 10.2 Правил (ПКЕЕ), відповідно до якого за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач електричної енергії зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої.
Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Статтею 26 цього Закону передбачено обов'язок споживача обмежити власне електроспоживання, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію, до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої та забезпечити безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, в тому числі і за порушення правил користування. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Сервіси для юристів