Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №920/746/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 920/746/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівАлєєвої І.В., Бакуліної С.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської області, м. Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 рокуу справі господарського суду Сумської областіза позовомФермерського господарства "Спас-2007", с. Куянівка, Сумська обл.до Головного управління Держземагенства в Сумській області, м. Сумиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКуянівської сільської ради, с. Куянівка, Сумська обл.провизнання договору оренди земель поновленим

за участю представників

прокуратури: Савицька О.В.,

позивача: Авраменко О.Є., Даценко А.М.,

відповідача: не з'явився;

третьої особи: Павленко А.М.

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Спас-2007" (далі за текстом - ФГ "Спас-2007") звернулось до господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Головного управління Держземагентства в Сумській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Куянівської сільської ради про визнання поновленим Договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 88,127 га (72,7845 га ріллі та 15,3428 га) на території Куянівської сільської ради, укладеного 16.03.2010 року, зареєстрованого у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2010 року за № 041062600714, з урахуванням Договору про заміну сторони у Договорі оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 13.03.2015 року, укладеного між Білопільською районною державною адміністрацією та Головним управлінням Держземагенства у Сумській області, згідно з яким Головне управління Держземагенства у Сумській області набуло статусу орендодавця, на той же самий строк і на тих самих умовах, які передбачені в Договорі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2015 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано поновленим Договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 88,127 га (72,7845 га ріллі та 15,3428 га) на території Куянівської сільської ради, укладений 16.03.2010 року, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2010 року за № 041062600714, з урахуванням Договору про заміну сторони у Договорі оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 13.03.2015 року, укладеного між Білопільською районною державною адміністрацією та Головним управлінням Держземагенства у Сумській області, згідно з яким Головне управління Держземагенства у Сумській області набуло статусу орендодавця, на той же самий строк і на тих самих умовах, які передбачені в Договорі.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач як орендар належно виконував свої зобов'язання за Договором оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 16.03.2010 року і після спливу строку Договору має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), оскільки більш ніж за місяць до закінчення строку Договору орендар повідомив орендодавця про свій намір продовжити Договір оренди, продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку Договору, а тому на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих же самих умовах, які були передбачені Договором.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ФГ "Спас-2007" до Вищого господарського суду України подано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а представники позивача та третьої особи проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2010 року Білопільською районною державною адміністрацією в Сумській області (орендодавець) та ФГ "Спас-2007" (орендар) укладено Договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення (далі за текстом - Договір оренди), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 88,127 га (72,7845 га ріллі та 15,3428 га) на території Куянівської сільської ради строком на 5 років з 30.03.2010 року по 30.03.2015 року. Вказаний Договір зареєстровано у Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2010 року за № 041062600714.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 16.03.2010 року.

Відповідно до п. 8 Договору оренди його укладено на 5 років з 30.03.2010 року по 30.03.2015 року. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право на поновлення Договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Згідно з Договором про заміну сторони у Договорі оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення (державна реєстрація від 30.03.2010 року № 041062600714) від 13.03.2015 року Білопільська райдержадміністрація як орендодавець була замінена на Головне управління Держземагенства у Сумській області.

Також, судами встановлено, що до закінчення встановленого Договором терміну, на який було укладено Договір оренди (30.03.2015 року), на виконання п. 8 Договору оренди позивач, починаючи з листопада 2014 року, неодноразово звертався до відповідача з клопотанням про продовження вищезазначеного Договору оренди, що підтверджується листом за № 29 від 18.11.2014 року, листом-повідомленням за № 3 від 03.02.2015 року, листом за № 5 від 24.02.2015 року, листом за № 8 від 20.03.2015 року. Зазначеними листами, які отримані відповідачем, позивач повідомляв про свій намір продовжити строк дії Договору оренди на тих же умовах та на той самий строк, в той же час відповіді чи заперечення щодо продовження строку дії Договору від відповідача не отримував. При цьому, позивач вказував, що до зазначених листів ним додавався проект Додаткової угоди, який зі слів працівників відповідача був загублений, у зв'язку з чим 07.04.2015 року голова ФГ "Спас-2007" Авраменко О.Є. та головний бухгалтер звертались за роз'ясненнями до відповідача, посадові особи якого зазначили, що, начебто, листом за № 0-816/21-15 від 04.04.2015 року (реквізити озвучені посадовими особами відповідача без надання можливості ознайомитись зі змістом листа) фермерське господарство повідомлено про неподання ним всупереч вимог закону проекту Додаткової угоди до Договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення. Разом з тим, зазначений лист відповідача не надано судам на підтвердження факту не подання позивачем Додаткової угоди.

Водночас, відповідач вказував на те, що ним надсилалися відповіді на вищезазначені звернення, а саме: листами від 25.02.2015 року та від 19.03.2015 року Головне управління Держземагенства у Сумській області повідомляло ФГ "Спас-2007" про відсутність правових підстав щодо поновлення зазначеного Договору оренди, оскільки до його листів не додано проекту Додаткових угод та відсутня інформація щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте доказів надсилання вищезазначених листів на адресу позивача відповідачем судам не надано.

З урахуванням встановлених обставин справи на підставі ст. ст. 6, 33 Закону України "Про оренду землі" суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили з того, що позивач завчасно, до закінчення строку дії Договору оренди повідомив про свій намір пролонгації даного Договору на тих же умовах, тобто, скористався своїм переважним правом на поновлення Договору оренди землі; заперечень зі сторони орендодавця щодо продовження дії Договору на адресу позивача не надходило, оскільки листи Головного управління Держземагенства у Сумській області від 25.02.2015 року та від 19.03.2015 року про роз'яснення порядку продовження дії Договору оренди у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є рішеннями орендодавця про відмову в поновлені Договору оренди; при цьому, 11.03.2015 року рішенням Білопільської районної ради затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для поновлення Договору оренди на земельну ділянку з ФГ "Спас-2007" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куянівської сільської ради загальною площею 88,1273 га, нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2014 року - 1 983 671, 15 грн. і зазначену грошову оцінку враховано позивачем при зверненні до відповідача з листом за № 15 від 08.04.2015 року, до якого додано проект Додаткової угоди до Договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення шляхом внесення змін до нього, який не був розглянутий відповідачем, що свідчить про наявність порушеного переважного права позивача на поновлення Договору оренди землі, яке підлягає захисту.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, а тому судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Закон України "Про оренду землі" є спеціальним законом переважно перед іншими законодавчими актами, що регулюють земельні правовідносини в Україні, а, отже, цей Закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.