ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року Справа № 916/965/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Ходаківської І.П., Алєєвої І.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід01.08.2016у справі№916/965/16Господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛ"простягнення суми
за участю
- позивача:Горьова Н.М. (довіреність віт 14.01.2016)- відповідача:Тригубчук О.В. (довіреність від 01.06.2016),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЛ" (далі-відповідач) 121 953,94 грн. заборгованості за понадлімітний скид стоків та судові витрати.
Позовні вимоги були обґрунтовані положеннями Договору про послуги водопостачання та водовідведення № 324/3 від 30.12.2004 (з додатковою угодою до нього від 28.10.2011.), "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізацій м. Одеси", затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, ст. 175 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 629, 901, 903 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2016 (суддя - Літвінов С.В.) позов задоволено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 (головуючий суддя - Величко Т.А., судді - Лавриненко Л.В., Таран С.В.) це рішення скасовано, в задоволені позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (Водоканал) та відповідачем (Споживач) був укладений договір про послуги водопостачання та водовідведення № 324/3 від 30.12.2004 (надалі - Договір).
У відповідності з Договором, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, Водоканал надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач їх отримував і зобов'язувався здійснювати їх оплату.
Позивачем було зазначено, що з січня 2014 року по січень 2015 року споживачем було перевищено об'єм водокористування, у зв'язку з чим Водоканалом було розрахована сума заборгованості за понадлімітний скид у розмірі 121 953,94 грн.
Відповідно до з п. 2.1. сторони зобов'язуються керуватися "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізацій м. Одеси", що затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.07р. № 632 (надалі - Правила № 632).
Звертаючись з касаційною скаргою позивач вказував на те, що згідно з п. 4.2 Правил № 632, підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору. Оскільки, при нарахуванні за водокористування вже було застосований однократно тариф на водовідведення, то донарахуванню підлягає - чотирикратний розмір тарифу. Об'єми водокористування зазначені у довідці з особового рахунку, об'єм водовідведення за договором складає 169 куб.м/місяць.
Тариф на послуги водовідведення у розмірі 7,212 грн. за 1 куб.м (з 01.01.2014 по 01.07.2014) встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 13.09.2013 № 152. Тариф на послуги водовідведення у розмірі 4,236 грн. за 1 куб.м (з 01.07.2014 по 01.02.2015) встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 13.06.2014. № 657.
Листом від 30.10.2014 № 10779 Споживачу було надано роз'яснення стосовно наявності боргу, розрахунок понадлімітного скиду та рахунок на оплату 99 282,86 грн. (станом з 01.01.2014- 01.10.2014). Листом від 16.01.2015 № 257 Споживачу було надано роз'яснення стосовно наявності боргу, розрахунок понадлімітного скиду та рахунок на оплату 116 802,96 грн. (станом з 01.01.2014 - 01.01.2015) та пізніше нараховано ще за січень місяць 2015 року суму 5 150,96 грн. Загалом сума заборгованості згідно з розрахунком суми боргу складає 121 953,94 грн.
Згідно п. 2.4.15 Договору, Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, інші платежі, передбачені Правилами № 632.
Оскільки на думку позивача відповідач не виконав взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду з позовом та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за понадлімітний скид стоків у розмірі 121 953,94 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача виник обов'язок здійснити оплату за перевищення ліміту скиду стічних вод.
Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що позивачем не було доведено порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, не доведено факту перевищення ліміту скиду стічних вод в січні 2014 - січні 2015, своєчасного повідомлення про встановлення порушення, направлення рахунків на оплату заборгованості.
Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи із наступного.
Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України, неналежним виконанням є, зокрема, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Сервіси для юристів