ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року Справа № 916/127/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Демидової А.М.,
Кролевець О.А.
за участю представників:
позивача - Кільяна А.М.,
відповідача - Горьової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016
та на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016
у справі № 916/127/15-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової компанії "Зеніт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення збитків
ВСТАНОВИВ:
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Зеніт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило визнати нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод у розмірі 26 563,10 грн., що здійснене ТОВ "Інфокс", неправомірним; зобов'язати ТОВ "Інфокс" відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 79 696,00 грн.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016 (суддя Цісельський О.В.) визнано нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод ТПК "Зеніт" (Товариство з обмеженою відповідальністю) у розмірі 26 563,10 грн., здійснене ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", неправомірним. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, судді: Принцевська Н.М., Лавриненко Л.В.) рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 змінено. Стягнуто з ТОВ "Інфокс" на користь ТПК"Зеніт" (Товариство з обмеженою відповідальністю) 79 696,00 грн. збитків. В іншій частині рішення залишено без змін. Господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відбирання проб стічних вод у каналізаційному колекторі позивача, що мало місце 10.11.2014, було здійснено з порушенням вимог Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації і Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, та Державних стандартів України, а також за відсутності представників позивача, у зв'язку з чим нарахування оплати за скид понаднормативних стічних вод позивачу у розмірі 26 563,10 грн. здійснене відповідачем неправомірно Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи у повному обсязі доведено наявність вини відповідача у неправомірному відключенні позивача від мережі водовідведення, заявлена до стягнення сума збитків документально та матеріально обґрунтована, у зв'язку з чим позовні вимоги і в частині стягнення збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 11.04.2016 в частині задоволення позовних вимог, постанову апеляційного суду від 30.06.2016 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зокрема, скаржник послався на наступне:
- помилковим є висновок господарських судів попередніх інстанцій стосовно того, що самовільний доступ до колектора стічних вод представника відповідача є порушенням процесу відбору стічних вод у позивача, оскільки це не узгоджуються з п.п. 2.1, 4.1, 9.4, 10.5 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації і Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632 (далі - Правила № 632) якими передбачено право відповідача здійснювати раптовий, не погоджений з позивачем заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод;
- представник позивача був присутнім при відборі проби аналізу стічних вод та підписувати акт "Аналіз стічної води" відмовився, а відповідно до Правил № 632 у разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт, це не є перешкодою для здійснення відбору стічних вод представником відповідача, а відсутність прізвища представника позивача не спростовує зміст акту, у якому зафіксовано факт відбору проби стічних вод відповідачем;
- судами попередніх інстанцій не наведено норму права, яка визначає форму та зміст акта "Аналіз стічної води", тоді як вказаний акт позивачем не оскаржений, так само як і дії щодо його складання;
- господарськими судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги наявність боргу у позивача за водовідведення зливових стоків, який виник у жовтні 2014, що згідно з договірними відносинами сторін дає право відповідачу відключити позивача після 05.11.2014, але відключення відбулося лише 04.12.2014, після того як сума боргу збільшилась на 26 563,10 грн.;
- відшкодування матеріальних збитків позивачу є неправомірним, оскільки позивачем не підтверджені понесені збитки, а саме недоотримання частини несплаченої орендної плати контрагентами позивача, внаслідок відключення останнього від системи водовідведення.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
Сервіси для юристів