Постанова ВГСУ від 19.09.2016 року у справі №904/21/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 року Справа № 904/21/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Демидової А.М., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016у справі№904/21/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект"простягнення 441 117 швейцарських франків 66 сантимів, що еквівалентно 6 854 770,37 грн. та 390 906,44 грн., всього 7 245 676,81 грн. за участю представників сторінвід позивача:Мандик В.А. (дов. № 301/4233 від 17.02.2016),від відповідача:Калиновський Є.А. (дов. № 33 від 19.01.2016), Соболєва М.І. (дов. № 31 від 19.01.2016,)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 441 117 швейцарських франків 66 сантимів, що еквівалентно 6 854 770,37 грн. та 390 906,44 грн., а всього: 7 245 676,81 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 у справі № 904/21/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Науменко І.М.) рішення місцевого господарського суду від 20.04.2016 у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Постановлено стягнути із ТОВ Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 116-1013/В-06 від 30.08.2006 по кредиту та процентам у розмірі 441 117,66 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 01.12.2014 становить 6 854 770,37 грн., пеню в розмірі 390 906,44 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 73 080,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 80 388,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити в силі.

14.09.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він проти доводів відповідача заперечив, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 23.08.2006 між АКІБ "УкрСиббанк" (далі - банк) та ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" (далі - клієнт) укладений договір банківського рахунку № 21482 від 23.08.2006, на підставі якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № 26009214820000 у гривні та № 26008214821000 у швейцарських франках.

30.08.2006 між АКІБ "УкрСиббанк" (з 21.12.2009 - ПАТ "УкрСиббанк", далі - банк, кредитор) та ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" (далі - позичальник, боржник) укладений кредитний договір № 116-1013/В-06 (з подальшими змінами та доповненнями відповідно до додаткових угод № 1 від 14.12.2006, від 12.02.2007, від 29.05.2007, № 1 від 30.12.2008, № 2 від 25.02.2009, № 6 від 30.11.2009, далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 520 000,00 швейцарських франків у порядку та на умовах, зазначених в договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 2 132 230,88 грн. по курсу НБУ на день укладення договору.

У пункті 1.5 кредитного договору встановлено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26008214821000 для подальшого використання за цільовим призначенням.

14.12.2006 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою дійшли згоди викласти п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 770 000 швейцарських франків у порядку та на умовах, зазначених в даному договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 3 233 255, 41 грн. по курсу НБУ на день укладення договору.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 30.12.2008) позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі, в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 29 серпня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 кредитного договору на підставі будь-якого з пунктів 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 кредитного договору.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено, що за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% річних, якщо не встановлена інша процентна ставка згідно умов договору (п. 1.3.1 кредитного договору).

У п. 1.3.2 кредитного договору зазначено, що за користування кредитними коштами понад встановлений цим договором строк, зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку, процентна ставка встановлюється у розмірі 48% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором.

Згідно з п. 1.2 додаткової угоди № 6 до кредитного договору, за користування кредитними коштами понад встановлений термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором.

Нарахування подвійної процентної ставки за прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу встановленого у кредитному договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до п. 1.3.5 кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 29.05.2007, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за цим договором у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Сторони також погодили графік погашення кредиту з наступними змінами (додатки №№ 1, 2 до кредитного договору).

Згідно з п. 11.1 кредитного договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 ЦК України, сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пунктів 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 кредитного договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/факт" (метод "факт/факт" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.