Постанова ВГСУ від 19.07.2016 року у справі №918/717/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 918/717/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Васищака І.М.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, дог. від 12.07.2016 № б/н;

Відповідача (позивача за зустрічним позовом): Янчука В.В., дов. від 07.09.2015 № 07/09;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" на рішення господарського суду Рівненської області від 08.02.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016

у справі № 918/717/13 господарського суду Рівненської області

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"

про стягнення 829 308,40 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання недійсним договору підряду від 16.04.2011,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось", просив стягнути з відповідача 829 308,40 грн. заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором підряду від 16.04.2011 (т. 1, а.с. 3-5).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами та припинено провадження у справі (т. 1, а.с. 103-105).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 про затвердження мирової угоди скасовано, справу передано до місцевого господарського суду для розгляду (т. 1, а.с. 231-237).

Заперечуючи проти позову, товариство з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" звернулось з зустрічним позовом про визнання недійсним договору підряду від 16.04.2011, укладеного між сторонами (т. 2, а.с. 8-11).

Заявою про збільшення позовних вимог від 31.12.2015 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача 1 032 172,87 грн. основного боргу, 82 550,79 грн. 3% річних, 814 181,53 грн. інфляційних втрат, яка прийнята судом до розгляду в частині стягнення основного боргу та не прийнята в частині стягнення 3% річних і інфляційних втрат з огляду на приписи ст. 22 ГПК України, п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (т. 2, а.с. 43-45).

У відзиві на зустрічний позов, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просив відмовити у його задоволенні у зв'язку з необгрунтованістю та спливом позовної давності (т. 2, а.с. 69-71).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.02.2016 (суддя Торчинюк В.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 (головуючий Петухов М.Г., судді Гулова А.Г., Гудак А.В.) (т. 2, а.с. 189-200) первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 76-85).

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило відновити строк на касаційне оскарження, оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права (т. 3, а.с. 6-11).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2016 відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.07.2016 (т. 3, а.с. 4-5).