ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2016 року Справа № 910/2341/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідача), Могил С.К., Малетича М.М. розглянувши касаційну скаргуФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністюна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі№910/2341/16 господарського суду міста Києваза позовомФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю до1. Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпростягнення 10 856,20 грн. шкоди
за участю представників сторін
позивача: Полєжаєва К.О.,
відповідача1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду міста Києва з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів майнової шкоди в сумі 10 856,20 грн. та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та рішення місцевого господарського суду від 06.04.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.04.2008 позивач, як лізингоодержувач, та ТОВ "Ласка Лізинг", як лізингодавець, уклали договір фінансового лізингу № 1288/04/2008, відповідно до умов якого ТОВ "Ласка Лізинг" прийняла на себе зобов'язання набути у свою власність транспортний засіб (характеристики якого встановлені в п. 1.1 Договору - примітка суду) та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації позивачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату.
Судами також встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ "Ласка Лізинг" передало позивачу предмет лізингу, в той час як позивач свій обов'язок по своєчасній та у повному обсязі сплаті лізингових платежів не виконав.
Вказані обставини досліджуватись та були встановлені під час розгляду господарськими судами справи № 910/9565/13 за позовом ТОВ "Ласка Лізинг" до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 184 053,30 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014, на користь ТОВ "Ласка Лізинг" з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю було стягнуто 173 696,55 грн. основного боргу, 6 470,29 грн. неустойки, 3 746,15 грн. 3% річних, 140,31 грн. інфляційних втрат та 3 681,10 грн. судового збору, а всього 187 734,40 грн.
На виконання зазначеного рішення видано відповідний судовий наказ.
В подальшому ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2014 у справі № 910/9565/13, з огляду на укладення 05.12.2013 між ТОВ "Ласка Лізинг", як кредитором, та ТОВ "Мега Торг ЛТД", як набувачем, договору відступлення права вимоги, тому на підставі статті 25 ГПК України було замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД", тобто останній став новим кредитором у зобов'язанні за Договором (у тому числі й щодо отримання стягнутої за рішенням суду у справі № 910/9565/13 заборгованості).
Враховуючи, що позивачем у цій справі рішення суду у справі № 910/9565/13 в добровільному порядку виконано не було, за заявою стягувача було відкрито відповідне виконавче провадження, в межах якого вказане рішення суду і було виконано шляхом зарахування 26.12.2014 на рахунок стягувача 187 734,40 грн.
Крім того, судами було встановлено, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду у справі № 910/9565/13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" звернулось до суду з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з останнього за прострочення сплати лізингових платежів за Договором за період з 14.05.2013 по 25.12.2014 інфляційних втрат в сумі 44 056,44 грн. та 3% річні в сумі 8 010 грн., а всього 52 066,44 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2015, у справі № 910/2683/15-г позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ТОВ "Мега Торг ЛТД" 52 066,44 грн. та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Колегія суддів погоджується з тим, що всі факти, які встановлені судовими рішеннями у справах № 910/9565/13 та № 910/2683/15-г, що набрали законної сили, в силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не потребуються доведення під час розгляду цієї справи по суті.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що з нього під час примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 у справі № 910/9565/13 відповідачем 1 у порядку виконавчого провадження 16.10.2014 примусово були списані грошові кошти в сумі 187 734,40 грн., проте на рахунок ТОВ "Мега Торг ЛТД" вказані кошти відповідачем 1 перераховані лише 26.12.2014, а тому несвоєчасне отримання ТОВ "Мега Торг ЛТД" грошових коштів в період з 16.10.2014 до 25.12.2014 фактично, відбулось внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача 1, тому просив суд стягнути солідарно з відповідачів 10 856,20 грн. майнової шкоди.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що позивачем не доведено наявність всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, тому у суду відсутні підстави для застосування до відповідачів відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач добровільно виконати судовий наказ відмовився. Факт примусового списання з позивача 16.10.2014 коштів господарського суду міста Києва від 19.06.2013 у справі № 910/9565/13 підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією виписки з банківського рахунку позивача, з якої вбачається, що 16.10.2014 з рахунку позивача примусово списано 621 905,44 грн., з яких 187 734,40 грн. - на виконання рішення суду у справі № 910/9565-13, а факт зарахування 26.12.2014 вказаної суми на користь стягувача на виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/2683/15-г - належним чином засвідченою копією виписки по особовому рахунку ТОВ "Мега Торг ЛТД".
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Сервіси для юристів