Постанова ВГСУ від 19.07.2016 року у справі №910/19732/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 910/19732/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач),суддів:Малетича М.М., Борденюк Є.М. розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№ 910/19732/15 господарського суду міста Києва за позовомФонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт-Вінн'с"простягнення 126 352,50 грн. та розірвання договору

за участю представників сторін:

позивача: Склярук Ю.В.,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Ескорт-Вінн'с" 39 583,67 грн.

29 вересня 2015 Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив: стягнути з ТОВ "Ескорт - Вінн'с" заборгованість по орендній платі в розмірі 114 460,38 грн. та пеню в розмірі 11 892,12 грн., а також розірвати Договір оренди від 31 березня 2015 року № 125.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі № 910/19732/15 позов задоволено частково, присуджено до стягнення 90 427,91 грн. заборгованості по орендній платі та 9 359,41 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. Крім того, на користь позивача присуджено до стягнення судовий збір в сумі 1995,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та рішення місцевого господарського суду від 15.10.2015 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду - скасуванню в частині позову про розірвання договору оренди, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 31 березня 2015 між Фондом державного майна України (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ескорт-Вінн'с" (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди № 125 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м, (реєстровий номер 00032945.3.АААДКЕ203), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А (далі - Майно), що обліковується на балансі Фонду державного Майна України, код ЄДРПОУ 00032945 (далі - Балансоутримувач) та належить до сфери управління Фонду державного майна України. Вартість Майна визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2014 та становить за незалежною оцінкою 3 063 700 грн. (три мільйони шістдесят три тисячі сімсот гривень) без ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2015 року - 59 579,03 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2015 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - лютий 2015 року на індекс інфляції за березень 2015 року з врахуванням фактичної кількості діб оренди у березні 2015 року.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майка України.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку та Бюджетним кодексом України, чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до держаного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу", за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Окрім вказаних умов, Договір не містить положень щодо порядку та реквізитів для сплати орендної плати.

Судами також встановлено, що на виконання умов Договору орендар передав, а орендодавець прийняв в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передавання державного нерухомого майна від 31.03.2015.

Звертаючись з даним позовом, позивач стверджував, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів за березень-вересень 2015, що є підставою для розірвання укладеного договору оренди, стягнення несплаченої заборгованості та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно оплати орендних платежів, дійшов висновку про стягнення на користь позивача суми заборгованості, а також нарахованих на неї штрафних санкцій (пені).

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Згідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.