Постанова ВГСУ від 19.07.2016 року у справі №908/6304/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 908/6304/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В.за участю представників: від прокуратури: від позивача: від відповідача: розглянув касаційну скаргу Томчук М.О. Никеруй Т.М. Білозеров І.М. Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської радина постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 серпня 2015 рокуу справі№908/6304/14 господарського суду Запорізької областіза позовомЗаступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської радипростягнення 3630428,87грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 року (судді: Корсун В.Л., Смірнов О.Г., Шевченко Т.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. (судді: Марченко О.А., Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) рішення господарського Запорізької області від 02.06.2015р. залишено без зміни.

Комунальне виробниче підприємство "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права та задовольнити позовні вимоги.

Скаржник доводить, що прокуратура не має законних та документальних підстав щодо представництва інтересів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі. На думку відповідача, прокуратурою не надано жодних доказів в чому саме порушені інтереси держави, також відсутнє письмове звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з проханням щодо представництва їхніх інтересів в суді.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, 17.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Комунальним виробничим підприємством "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 778/14-БО-6, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі-газ), на умовах цього Договору.

Газ, який продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 2800 тис. куб. м.

Пунктом 3.3 Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.4 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вірно визначено господарськими судами, Продавцем було передано у власність Покупцю природний газ на загальну суму 2688527,33 грн. за період з січня по квітень 2014р., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2014 р. на загальну суму 920 938,42 грн., від 28.02.2014 р. на загальну суму 939265,79 грн., від 31.03.2014 р. на загальну суму 584 016,90 грн., від 30.04.2014 р. на загальну суму 244 306,22 грн.

Натомість, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплату за прийнятий природній газ у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 2 688 527,33 грн.

Відповідно до ч. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Після порушення провадження у даній справі, відповідачем було додано до матеріалів справи наступні платіжні доручення про сплати коштів на загальну суму 2688527,33грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", якою підтверджено відсутність заборгованості відповідача по Договору станом на 29.05.2015 р.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів про припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2 688527,33 грн. основного боргу.

Крім того, до стягнення заявлено пеню у розмірі 267 361,30 грн. за період з 15.02.14 р. по 13.11.2014 р.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.