Постанова ВГСУ від 19.07.2016 року у справі №908/4184/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 908/4184/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Плюшка І.А., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р.та на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р.у справі№ 908/4184/15 господарського суду Запорізької областіза позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (надалі - ПАТ "Приватбанк")доГромадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" (надалі - ГО "Приазов'я")простягнення 91 337,73 грн.за участю представників: від позивача- не з'явилисявід відповідача- Череповський Володимир Петровичвільний слухач- ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. (суддя Гончаренко С.А.) задоволено позовні вимоги ПАТ "Приватбанк" та стягнуто з ГО "Приазов'я" на користь ПАТ "Приватбанк" 35 000 грн. заборгованості за кредитом, 26 862,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23 490,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 5 984,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. (головуючий суддя Сгара Е.В., судді: Агапова О.Л., Мартюхіна Н.О.) рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ГО "Приазов'я" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2016 р. касаційну скаргу ГО "Приазов'я" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.09.2015 р. у справі № 908/4184/15 прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги у судовому засіданні призначено на 19.07.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 1066 та статті 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

За змістом статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.02.2012 р. ГО "Приазов'я" звернулась до ПАТ "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ "Приватбанк", якою просило відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті.

В заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, банк, ПАТ "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг. Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Підписавши дану Заяву, відповідачем зазначено про погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування. Цим підписом приєдналося та зобов'язалося виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua, або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Таким чином, сторони уклали договір банківського обслуговування б/н від 01.02.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що положення "Умов та Правил надання банківських послуг" (надалі - Умови) в процесі дії договору змінювались, при цьому, на час підписання сторонами заяви діяли Умови та Правила, а також тарифи, затверджені наказом Приватбанку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Так, у відповідності з п. 3.18.1.3. Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.