ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2016 року Справа № 902/1462/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого (доповідач),
Короткевича О.Є.,
Ткаченко Н.Г.,
за участю представників:
ДП "Українська Горілчана Компанія"Nemiroff" - Тапанової Р.А. (дов. від 15.01.2016),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016
та рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.2016
у справі № 902/1462/15 господарського суду Вінницької області
за позовом ОСОБА_5
до Дочірнього підприємства "Українська Горілчана Компанія"Nemiroff"
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при
звільненні,
встановив:
У листопаді 2015 року позивач - ОСОБА_5 звернулася в господарський суд Вінницької області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнути 77898,86 грн. середнього заробітку за період з 04.08.2015 року по 19.01.2016 року.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.01.2016 (суддя Стефінів Т.В.) в позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 (колегія суддів у складі суддів: Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.) рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.2016 залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати вказані вище рішенням господарського суду Вінницької області від 19.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про звільнення позивача з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул відповідно до наказу № 323-НК від 29.08.2014, а тому саме цей наказ є підставою для здійснення розрахунків відповідача при звільненні Зуб`юк О.А. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що нараховані їй до виплати 7207,47 грн. заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки була перерахована відповідачем позивачу, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Апеляційний господарський суд, погодившись з висновком суду першої інстанції, зазначив, що наказ від 29.04.2014 № 821-К, на який посилається позивач на підтвердження факту її звільнення за власним бажанням, підписаний від імені відповідача неуповноваженою особою - заступником Генерального директора ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" ОСОБА_8, а отже не має жодних правових наслідків, тобто не свідчить про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем.
Крім того, визнав безпідставними посилання позивача на обставини щодо повноважень ОСОБА_8, встановлені судовими рішеннями під час розгляду інших судових справ за участю інших сторін, оскільки відповідно до ст.35 ГПК України ці обставини не мають приюдиційного значення для даного спору.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що гр.ОСОБА_5 з 16 листопада 2009 року обіймала посаду юрисконсульта з інтелектуальних прав дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", що підтверджується копією наказу, особовою карткою працівника та іншими доказами.
При цьому в матеріалах справи наявні два накази про звільнення ОСОБА_5
Сервіси для юристів