ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 943/42/24
провадження № 51-4761 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Буського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000951, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Буського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9 (дев`ять) років.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 в інтересах малолітніх ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 383 920 гривень моральної шкоди, на користь малолітнього ОСОБА_9 483 920 гривень моральної шкоди, на користь малолітнього ОСОБА_10 483 920 гривень моральної шкоди.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 02 серпня 2023 року, приблизно о 13 годині, в стані алкогольного сп`яніння керуючи автомобілем марки «BMW 320D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі з с. Боложинів, Золочівського району, Львівської області до автодороги М-06 сполученням «Київ-Чоп», на її ділянці (1500 м від автодороги М-06), яка має заокруглення, порушив вимоги пунктів 1.2, 1.5, підп. «б» і «д» п. 2.3, підп. «а» п. 2.9 та пункти 12, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, які полягали в тому, що він, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, чим позбавив себе змоги постійно контролювати рух керованого ним автомобіля, внаслідок чого, без причин технічного характеру, виїхав за межі проїзної частини на праве по ходу руху узбіччя, де здійснив з`їзд у меліоративний канал з подальшим наїздом на перешкоду (дерево).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_11 , згідно з висновком судово-медичної експертизи, отримав тупу поєднану травму органів грудної клітки та органів черевної порожнини у вигляді множинних двосторонніх переломів ребер із крововиливами у місцях переломів, множинних ушкоджень обох легень із крововиливами у плевральні порожнини, поперечного перелому грудини, розмічення печінки по передній поверхні із темно-червоними крововиливами довкола розмічення, у гепато-дуоденальну зв`язку печінки та в черевну порожнину, темно-червоного крововиливу в праву навколо ниркову капсулу, що супроводжувалася масивною внутрішньою крововтратою та ускладнилася шоком, внаслідок яких потерпілий помер.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Захисник вважає, що апеляційний розгляд цієї справи було здійснено формально, в зв`язку з чим ухвала цього суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України. На думку захисника, суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_7 , оскільки вважає, що жоден із наявних у матеріалах провадження доказів не підтверджує цього безсумнівно. Не погоджується з оцінкою доказів, зазначає про неповноту судового розгляду. Також наводить доводи про те, що у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень, на його думку, відсутній послідовний і зрозумілий юридичний аналіз, який би свідчив про те, що суди перевірили і встановили всі обов`язкові ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за який засуджено ОСОБА_7 .
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 , який брав участь у касаційному розгляді, вважав, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому просив касаційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення.
Сервіси для юристів