Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №908/4916/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 908/4916/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Вєномєт Метал"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016у справі Господарського суду№ 908/4916/15 Запорізької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"доприватного підприємства "Вєномєт Метал"простягнення 298 811,64 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Хімчак Т.В., дов. від 10.12.2015; Мартинюк О.О., дов. від 18.12.2015; відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з приватного підприємства "Вєномєт Метал" (далі - Підприємство) 298 811,64 грн. боргу за договором від 21.08.2014 № 2036 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - Договір № 2036) пов'язані з перевезенням вантажів.

Позовні вимоги ДТГО "Південно-Західна залізниця", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 обґрунтовувало тим, що у лютому та березні 2015 року на підходах до станції призначення Нігин Південно-Західної залізниці були затримані вагони Підприємства, з причин неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. З урахуванням часу затримки вагонів на підставі відомостей плати за користування вагонами Підприємству була нарахована плата за користування вагонами, з якими останнє не погодилося та підписало їх із зауваженнями, в зв'язку з чим спірна сума заборгованості у розмірі 298 811,64 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 замінено ДТГО "Південно-Західна залізниця" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (колегія суддів: Ломовцева Н.В., Стойка О.В., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 залишено без змін.

Вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених ДТГО "Південно-Західна залізниця" у позовній заяві. За висновками судів позовні вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, тоді як, посилання відповідача на відсутність його вини у затримці вагонів останнім належним чином не доведено.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та поясненнями до неї, у яких просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 і рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 512, 611, 614, 914, 920 ЦК України, ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), п. 7 та ст. 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила). Додатково вказує на безпідставність заміни судом апеляційної інстанції сторони у справі - ДТГО "Південно-Західна залізниця" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця) скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між ДТГО "Південно-Західна залізниця" (Залізниця) та Підприємством (Вантажовласник) 21.08.2014 було укладено Договір № 2036, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги;

- відповідно до п. 2.1. Договору № 2036 Вантажовласник має право: отримувати від залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України, Правилами перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом № 1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків (п. п. 2.1.1.); вимагати від Залізниці належного виконання своїх зобов'язань згідно з цим Договором (п. п. 2.1.2.); отримувати від Залізниці переліки витрат, податкові накладні, первинні документи, що підтверджують факт виконання робіт або надання послуг: накладні, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та квитанції різних зборів ГУ-57 (п. п. 2.1.3.);

- згідно з п. 2.2. Договору № 2036 Залізниця зобов'язана: приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. п. 2.2.2.);

- п.п. 2.3.1. Договору № 2036 передбачено, що Залізниця має право вимагати від Вантажовласника належного виконання останнім своїх зобов'язань згідно з цим Договором;

- за приписами п. п. 2.4.1. Договору № 2036 Вантажовласник зобов'язаний пред'являти Залізниці у визначений термін місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. За домовленістю сторін проводити оформлення замовлень на перевезення вантажів в електронному вигляді;

- у п. 3.1. Договору № 2036 визначено, що Вантажовласник здійснює попередню оплату Залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок № 26038302602665 в Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код 04713033. Одержувач: ЄТехПД ДТГО "Південно-Західна залізниця". Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умов наявності попередньої оплати на його особовому рахунку;

- п. 3.3. Договору № 2036 передбачено, що Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку Вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. оформлених в паперовому або електронному вигляді;

- у відповідності з пунктами 4.1., 4.2. Договору № 2036 Залізниця і Вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом. У разі відсутності на особовому рахунку Вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, Залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на Вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу;

- за приписами п. 7.1. Договору № 2036 він набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє 3 роки.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.