Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №926/1139/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 926/1139/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької областіна рішеннявід 30.09.2014господарського суду Чернівецької області та на постанову від 21.01.2015Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 926/1139/14 господарського суду Чернівецької області за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької областідоПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Чернівецького регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк"простягнення 413,63 грн. В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачаЯрчак І.С. (дов. від 11.06.2014 № 247/03);ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (надалі - Пенсійний фонд) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі відділення № 1 Чернівецького регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" (надалі - відділення № 1 Чернівецького РВ ПАТ "Брокбізнесбанк") про стягнення коштів у сумі 413,63 грн. перерахованих Буженець Т.М. через відділення № 1 Чернівецького РВ ПАТ "Брокбізнесбанк".

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.09.2014 у справі № 926/1139/14 (суддя Ковальчук Т.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 (колегія суддів: Данко Л.С. - головуючий, судді - Гриців В.М., Давид Л.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 30.09.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки правовідносинам сторін надана невірна юридична оцінка без врахування положень ст. ст. 1, 3, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

18.05.2015 до Вищого господарського суду України від Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області надійшло клопотання про участь їх представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні вказано найменування суду на який необхідно покласти обов'язок забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції - господарський суд Чернівецької області.

Відповідно до ст. 741 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.

Враховуючи ту обставину, що клопотання про проведення судового засідання 19.05.2015 в режимі відеоконференції подано позивачем лише 18.05.2015, тобто за один день до дня проведення судового засідання, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача коштів у сумі 413,63 грн. перерахованих громадянкою Буженець Т.М. як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок Пенсійного фонду через відділення № 1 Чернівецького РВ ПАТ "Брокбізнесбанк", які відповідачем були прийняті, що підтверджується квитанцією № 5/9 від 29.02.2014, проте в порушення приписів Зконів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, не перараховані на рахунок останнього.

Судами встановлено, що 24.02.2014 між Василинюком І.П. (Продавець) та Буженець Т.М. (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу житлового будинку за ціною 41363,00 грн. Передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 1% від вартості предмета купівлі збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 413,63 грн. покупець Буженець Т.М. сплатила по квитанції № 5/9 від 24.02.2014 через відділення № 1 Чернівецького РВ АТ "Брокбізнесбанк" в м. Сторожинець. Проте вказані кошти банком не були перераховані на рахунок позивача - управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На момент розгляду справи у суді відділення № 1 Чернівецького регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк" в м. Сторожинець закрите, а інтереси банку в даному регіоні представляє Чернівецьке регіональне відділення АТ "Брокбізнесбанк", яке відповідно до Положення, затвердженого постановою Наглядової ради АТ "Брокбізнесбанк" від 26.12.2012, є відокремленим структурним підрозділом Банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені Банку, і зокрема, наділений повноваженнями подавати від імені Банку позови до юридичних та фізичних осіб у відповідні суди, користуватися всіма процесуальними правами відповідної сторони процесу, позивача, відповідача, третьої особи або кредитора згідно довіреності, виданої банком. З огляду на зазначене, відповідачем у справі визнано ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Чернівецького регіонального відділення АТ "Брокбізнесбанк".

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в порушення пложень Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач (банк) не здійснив перерахування коштів сплачених на підставі квитанції № 5/9 від 24.02.2014 на рахунок позивача, який відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 1 ст. 58 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є органом, що здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. При цьому, судом враховано, що постановою Правління національного банку України № 339 від 10.06.2014 відкликано банківську ліцензію АТ "Брокбізнесбанк" та розпочато ліквідаційну процедуру.

В силу приписів ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку за рішенням Національного банку України останній не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 № 45 "Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" розпочато ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк", уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" призначено Куренного О.В. на період з 11.06.2014 по 10.06.2015 включно.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частини 1 та 2 ст. 45 Закону України "Про систему ганатування вкладів фізичних осіб").

В частині 3 ст. 45 Закону України "Про систему ганатування вкладів фізичних осіб" визначено, що відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити окрім іншого, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Згідно з частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Оголошення про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та початок процедури ліквідації АТ "Брокбізнесбанк" опубліковано в газетах "Урядовий кур'єр" № 106 від 14.06.2014 та "Голос України" № 113 від 14.06.2014, в якому серед іншого повідомлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газетах оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 41.

В частині 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до приписів вказаної статті за результатами визначення суми заборгованості кожному кредитору уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Частиною 8 ст. 49 цього Закону унормовано, що вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Судами встановлено, що позивач після відкликання банківської ліцензії не звертався до відповідача у порядку встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зі своїми кредиторськими вимогами на суму 413,63 грн. Звернення позивача з претензією від 30.04.2014 до відповідача здійснено до відкликання банківської ліцензії та початку ліквідаційної процедури, тому не є вимогою кредитора в розумінні ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".