Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №910/20594/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 910/20594/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 11 листопада 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2015 рокуу справі№ 910/20594/14господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"простягнення 58 514 717 грн. 31 коп. та 2 754 129, 71 доларів США (що еквівалентно 35 650 077 грн. 39 коп.) за участю представників: від позивача: Оніщук В.М.,від відповідача: Кудінова О.М., Нгуєн Хунг Лонг,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Н-М" про стягнення боргу, процентів, пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору № 22 від 29.12.2010, укладеного між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2014 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 (судді: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Руденко М.А., Дідиченко М.А.), у справі № 910/20594/14 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 64035917,98грн. простроченої заборгованості за кредитом, з яких 37164465,67 грн. та 2075941,22 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 26871452,31 грн.; 56062,64 грн. строкової заборгованості по сплаті процентів за період з 23.09.2014 по 24.09.2014, з яких 36655,36 грн. та 1499,30 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 19407,28 грн.; 22979629,59 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів за період з 25.06.2012 по 22.09.2014, з яких 15023131,26 грн. та 614675,48 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 7956498,33 грн.; 1717822,19 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, з яких 1680500,75 грн. та 2883,25 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 37321,44 грн.; та 1510653,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, з яких 982927,90 грн. та 40769,17 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 527 725,35 грн.; 263485,95 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту, з яких 261277,28 грн. та 170,63 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 2208,67 грн.; 679954,16 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів, з яких 444490,15 грн. та 18190,66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2014 становить 235464,01 грн.; 1406248,61 грн. інфляційних втрат нарахованих у зв`язку з простроченням оплати кредиту в сумі та 1515020,33 грн. інфляційних втрат нарахованих у зв`язку з простроченням оплати процентів.

Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись із прийнятими рішеннями ТОВ "Н-М" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник стверджує про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів перерахування повної суми кредиту позичальнику, посилається на те, що позивач не набув права на дострокове стягнення кредитних коштів, оскільки несприятлива подія в розумінні п.5.3 кредитного договору, як підстава набуття банком права на дострокове стягнення, не відбулась.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2015 касаційну скаргу у справі №910/20594/14 прийнято до провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з дотриманням норм права, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 27.04.2015 у зв`язку з перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці для розгляду справи №910/20594/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді:Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 18.05.2015 у зв'язку з виходом судді Татькова В.І. з відпустки для розгляду справи №910/20594/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2010 між ПАТ "ВТБ Банк" як кредитором та ТОВ "Н-М" як позичальником укладено кредитний договір №22. Кредит за договором надається позичальнику у валютах гривня та долар США. За п.2.1 договору, з урахуванням внесених змін, банк надає кредит позичальнику у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1, в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.11.2. цього договору або заявці, за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, встановлених цим договором, та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених кредитним договором.

Згідно п. 3.1 договору, з урахуванням внесених змін, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 13% річних для кредиту в доларах США та 18% річних для кредиту в гривні.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позичальник звертався до банку із заявками про надання кредитних коштів, у зв`язку з чим банк, на виконання умов кредитного договору перерахував позичальнику кредитні кошти. Проте, останній свої зобов`язання з повернення зазначених коштів не виконував належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Банк з метою отримання вказаної заборгованості звернувся до позичальника з листом від 09.09.2014, в якому вимагав повернути всю суму заборгованості за кредитом, а також сплатити проценти та штрафні санкції, проте вимоги банку залишено без задоволення позичальником.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За п. 5.3 кредитного договору в редакції змін від 26.06.2012 банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події.

Несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку, згідно з кредитним договором та у передбачений ним строк є несприятливою подією згідно п.5.1.2 договору.

Cудами встановлено, що позичальник зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами не виконав, а отже позивач набув право на дострокове стягнення з відповідача кредитних коштів

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.