Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №910/17322/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 910/17322/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"на постанову від 09.02.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/17322/14 господарського суду міста Києва за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФонд гарантування вкладів фізичних осібпрозобов'язання вчинити діїВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаКонашевич Т.А. (дов. від 12.11.2014 № б/н);відповідачаЛитвин О.А. (дов. від 07.04.2015 № 1-04-732);третьої особине з'явились;ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (надалі - Асоціація) звернулася до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (надалі - ПАТ КБ "Даніель"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ "Даніель".

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2014 у справі № 910/17322/14 (суддя Головатюк Л.Д.), в задоволенні позову Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі № 910/17322/14 (колегія суддів: Лобань О.І. - головуючий, судді - Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.), апеляційну скаргу Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 у справі № 910/17322/14 скасовано повністю; прийнято нове рішення суду, яким позов Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до ПАТ КБ "Даніель" про зобов'язання вчинити дії - задоволено; зобов'язано ПАТ КБ "Даніель" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Ожга Є.В. включити Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ "Даніель" на суму 593647,30 грн.; стягнуто з ПАТ КБ "Даніель" на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 17811,48 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач - ПАТ КБ "Даніель" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Ожго Є.В. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що оскаржувана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, і зокрема, ст. ст. 32, 33 ГПК України, розділу VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Позивач - Асоціація у відзиві на касаційну скаргу заперечила проти її доводів та просила залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ПАТ КБ "Даніель" (Банк) та Асоціацією (Клієнт) був укладений Договір банківського рахунку № РКО-30161Т від 11.04.2013, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті(ах), що визначаються Клієнтом в заяві на відкриття рахунку, та здійснює рахункові та касові операції за цим рахунком відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно виписки з особового рахунку від 18.06.2014 на рахунку позивача (Клієнта) у ПАТ КБ "Даніель" наявний залишок коштів у розмірі 593647,30 грн.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15.04.2014 № 217 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Даніель" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.04.2014 № 29 "Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ "Даніель" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" з 16.04.2015 по 15.04.2015.

Статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснює процедуру ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду свої вимоги до банку.

17.04.2014 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) було розміщено інформацію про те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14.04.2014 № 217 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Даніель", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.04.2014 № 29 "Про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ КБ "Даніель"

Повідомлення щодо відкликання банківської ліцензії, ліквідацію ПАТ КБ "Даніель", призначення уповноваженої особи та прийняття вимоги кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування в газетах цього оголошення, офіційно оприлюднене 19.04.2014 в газеті "Голос України".

Позивач звертаючись до суду з даним позовом посилається на те, що 16.05.2014 він звернувся до Банку (відповідача) із заявою за вих. № 8/8- 2/2198 щодо визнання вимог кредитора, у якій повідомляв про грошові вимоги - залишок коштів на поточному рахунку у Банку на загальну суму 593647,30 грн., яку просив прийняти, розглянути та задовольнити їх шляхом включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів та письмово повідомити позивача про акцептування вимог. З огляду того, що протягом місяця від Банку (відповідача) відповідь не надходила позивач повторно 18.06.2014 звернувся з заявою за вих. № 2/8/1193п.

04.07.2014 у відповідь позивачем отримано лист від 27.06.2014 за вих. № 1-11-3385 у якому повідомлялось, що відповідно до частини 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 ст. 45 цього Закону, а будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладів у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами, також повідомлялося про те, що кредиторські вимоги приймалися до 19.05.2014. Зазначена відмова і стала підставою для звернення до суду.

В силу приписів частини 1 ст. 1066, частини 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України банк за договором банківського рахунку не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта або обмежувати права клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

В силу приписів ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку за рішенням Національного банку України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В частині 1 та 2 ст. 45 Закону України "Про систему ганатування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

В частині 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Місцевий господарський суд приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до вищенаведених вимог законодавства уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку (відповідачем) на сайті Фонду та в офіційних друкованих засобах масової інформації було здійснено розміщення повідомлення про початок ліквідаційної процедури банку та приймання кредиторських вимог з 19.05.2014 по 19.06.2014 включно. Заява позивача як кредитора банку надійшла на адресу відповідача лише 18.06.2014, тобто після закінчення строку встановленого частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему ганатування вкладів фізичних осіб", тому в силу приписів частини 1 ст. 49 цього Закону вимоги, що надійшли після закінчення встановленого законом строку, вважаються погашеними, у зв'язку з чим відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви позивача про визнання його кредиторських вимог.

Заяву позивача про визнання кредиторських вимог за вих. № 8/8- 2/2198 від 16.05.2014, яку направлено на адресу відповідача 16.05.2014, що підтверджується реєстром простих поштових відправлень, місцевим господарським судом не прийнято як належний доказ з посилання на те, що відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінета Міністрів України від 05.03.2009 № 270, просте поштове відправлення приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки, тому будь-якого підтвердження направлення позивачем цього відправлення законодавством не передбачено. При цьому судом зауважено, що відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002 № 139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" належними доказами направлення поштового відправлення, так і його вручення отримувачу є, зокрема, Список згрупованих рекомендованих відправлень (форма № 103), Опис вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю (форма № 107), Повідомлення про вручення поштового відправлення (форма № 119), які позивачем суду не надані, що свідчить про відсутність належних доказів щодо відправлення кредиторських вимог у строк встановлений законом та є підставою для відмови у позові.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу вказав на те, що місцевим господарським судом надано неналежну юридичну оцінку наданим позивачем доказам в їх сукупності, оскільки направлення заяви про задоволення вимог кредитора від 16.05.2014 підтверджується Реєстром простих поштових відправлень, на якому стоїть відбиток штемпелю поштового зв'язку, а саме: Центр поштового зв'язку № 11 Київської обласної дирекції Українського державного поштового зв'язку "Укрпошта", з чіткою датою відправлення - 16.05.2014. При цьому будь-яких рішень суду щодо оскарження та визнання дій посадових осіб Центру поштового зв'язку № 11 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" неправомірними чи вироку суду відносно вказаних осіб за фактом вчинення ними кримінального правопорушення суду не надано.