Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №907/979/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 907/979/14 Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 розглянув касаційну скаргу Хлань І.Ю. фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 рокуу справі№ 907/979/14 господарського суду Закарпатської областіза позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4до публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"проприйняття договору про постачання електричної енергії у редакції позивача та зобов'язати відповідача скласти технічні додатки відповідно до умов договору та надати позивачуВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.01.2015 р. (судді: Васьковський О.В., Івашкович І.В., Якимчук Л.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Хуст, Закарпатська область (надалі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (надалі - Відповідач) про прийняття договору про постачання електричної енергії у редакції позивача та зобов'язання відповідача скласти технічні додатки відповідно до умов договору та надати позивачу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що між сторонами існує діючий договір №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р., який регулює відносини щодо постачання Відповідачем Позивачу електричної енергії, а відтак вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту є неналежним і по суті порушує права іншої сторони договору. Крім цього вказує, що запропонований Позивачем Відповідачу проект договору не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: не мітить істотних та обов"язкових для цього виду зобов"язань умов та не містить додатків які є невід"ємними частинами договору. Відтак вважає, що проект договору не є офертою, в якій викладено всі необхідні для даного виду договорів умови.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. (судді: Давид Л.Л., Гриців В.М., Кордюк Г.Т.) рішення господарського суду Закарпатської області від 15.01.2015 р. залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушенням норм матеріального та процесуального закону, прийняти нове рішення яким вимоги позову задовольнити.

Скаржник посилається на те, що судами неповно досліджені обставин справи, не враховано, що ним у відповідності до вимог ч.2 ст. 181 Господарського кодексу України 14.04.2014 р. Хустському РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" надано два примірники проекту договору, підписаного і скріпленого печаткою з боку споживача , який відповідає типовим нормам та чинному законодавству України. Однак, ПАТ "Закарпаттяобленерго" протягом шести місяців з моменту подання оферти не надано ні примірник договору, ні протоколу розбіжностей; судом не взято до уваги того, що ПАТ "Закарпаттяобленерго" не прийняло до уваги лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 22.08.2014 р. №7772/26/27-14 про підписання наданого проекту договору або надання протоколу розбіжностей.

Відповідач у відзиві вимоги скарги вважає безпідставними, невмотивованими та необгрунтованими, доводи позивача не доведені належними та допустимими доказами згідно вимог норм ст.ст. 32 -34, 36 ГПК України, спірні відносини регулюються умовами договору, який повинен відповідати умовам типового договору, між сторонами укладено відповідний договір, натомість вимоги позивача грунтуються на проекті договору, який не містить умов, що є для такого договору істотними та обов'язковими, тому просить оскаржувані постанову та рішення залишити без зміни, в задоволенні скарги відмовити.

Відповідач у відзиві також просить суд розглядати справу за касаційною скаргою без участі свого представника.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

06.07.2007 р. Хустським районом електричних мереж Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" (Постачальник) та Підприємцем ОСОБА_4 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/15-0717, згідно п.1.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 167 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною.

29.07.2013 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії, згідно якої розділ 1 Договору викладено в наступній редакції: "Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору з дозволеною потужністю 7 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною.

У відповідності до додатку №1.1. Договору об'єктами споживання електричної енергії є готель "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виробнича база , що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В подальшому, п.1.3. додаткової угоди від 29.07.2013 р. внесено зміни в додаток "Перелік об"єктів споживача, що живляться електроенергією від мереж ПАТ "Закарпаттяобленерго" та викладено в наступній редакції: найменування об'єкту та його адреса дислокації визначено : готель "ІНФОРМАЦІЯ_1" , АДРЕСА_1.

18.03.2014 р. працівниками Хустського РЕМ проведено технічну перевірку на об'єкті споживача - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1, за результатами якої уточнено однолінійну схему електропостачання об"єкта, що відображено в акті технічної перевірки №157/2014, який підписано Позивачем та інспектором НРЕ Сабадош В.І..

Відповідно до цього, Відповідач вказує, що ним у зв'язку із змінами однолінійної схеми електропостачання та внесення змін у законодавство у 2010 р., підготовлено проект відповідних змін до Договору №Р06/15-0717 та 27.03.2014 р,. надано його Споживачу, про що свідчить підпис в журналі видачі проектів Договорів.

14.04.2014 р. Позивач надав, а Хустський РЕМ (вх. №00922) прийняв два підписані примірники проекту типового договору на постачання електричної енергії із супровідним листом від 14.04.2014 р., в якому просить переукласти договір №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р. та типовий договір про постачання електричної енергії до готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" у зв'язку із закінченням договору оренди, по об'єкту "Виробнича база".

12.05.2014 р. Відповідач направив Позивачу лист №113-25/2772, в якому вказано, що проект договору направлений ФОП ОСОБА_4 не може бути розглянутий, оскільки між Хустським РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" та ФОП ОСОБА_4 укладений та діє договір про постачання електричної енергії №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р. Також в даному листі Відповідач повторно пропонує розглянути та підписати проект Договору про внесення змін і доповнень від 29.03.2014 р. до договору про постачання електричної енергії №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р.

29.05.2014 р. Позивачем надано Відповідачу відповідь б/н від 27.05.2014 р., в якій Позивачем вказано, що зміни і доповнення до договору №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р. в редакції Відповідача від 20.03.2014 р. містять приєднаний об'єкт "виробнича база" і вказаний договір не підписано у встановленому порядку начальником Хустської РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" та не скріплений печаткою. Вдруге звертається з вимогою про підписання типового договору про постачання електричної енергії, направленого 14.04.2014 р. у зв'язку з тим, що до існуючого договору №Р06/15-0717 від 06.07.2007 р. на підставі договору оренди на 11 місяців приєднано об'єкт "Виробнича база".

Таким чином, встановлені обставини свідчать, що сторони не дійшли згоди щодо врегулювання відносин з постачання/споживання електричної енергії у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з метою врегулювання спору та юридичного оформлення правовідносин між ним як споживачем електричної енергії та відповідачем як енергопостачальником.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями; Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору зокрема на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів (ч.6 ст.179 Господарського кодексу України). Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норм ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини п'ятої ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору. Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5., 5.6. та 5.7. Правил користування електричною енергією є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.