Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №910/17372/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 910/17372/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Картере В.І., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.2017у справі№ 910/17372/16 господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_4до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілсі"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"; 3. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві;провизнання рішення загальних зборів незаконними та скасування

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ОСОБА_4 ОСОБА_5

- ТОВ "Оілсі" Сурник В.М.,

- ТОВ "Ліра-2000" Мусієнко О.І.,

- Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мельник А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №910/17372/16 (суддя Нечай О.В.) задоволений позов ОСОБА_4 (надалі позивач/ОСОБА_4./скаржник) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілсі" (надалі ТОВ "Оілсі"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" (надалі ТОВ "Ліра-2000"), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі управління юстиції); за рішенням визнано незаконними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 19.07.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 (судді: Чорногуз М.Г., Жук Г.А., Агрикова О.В.) вказане рішення скасовано, у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

14.04.2017 від позивач у справі на адресу Вищого господарського суду України надійшла заява про відвід колегії суддів, в провадженні якої знаходиться дана справа, яка (заява) була відхилена ухвалою Вищого господарського суду України від 19.04.2017.

18.04.2017 від ТОВ "Оілсі" надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому, товариство заперечує проти її задоволення, просить оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є позовна вимога ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.11.2016) про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 19.07.2016.

В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на те, що він є учасником ТОВ "Ліра-2000" з часткою в статутному капіталі у розмірі 75,2 %, проте, оспорювані ним рішення загальних зборів приймалися за його відсутності, а відтак, і без наявності кворуму, необхідного для прийняття рішень учасниками товариства.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, ОСОБА_4 набув право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2% на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/15792/14, під час розгляду вказаної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, Компанії "Bradwin Trading Limited", ТОВ "Ліра-2000", Головного управління юстиції у м. Києві про переведення на ОСОБА_4 прав покупця за договором купівлі-продажу частки від 30.07.2013, укладеним між ОСОБА_9 та Компанією "Bradwin Trading Limited" і відповідно до якого, ОСОБА_9 продав, а вказана Компанія придбала частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра" у розмірі 75,2701%. Так, відповідно до вказаної мирової угоди на ОСОБА_4 були переведені права покупця за вказаним договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Проте, ОСОБА_4, будучи учасником ТОВ "Ліра-2000" на підставі вказаної мирової угоди станом на 19.07.2016 - дата проведення оспорюваних ним загальних зборів, не був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, чим були порушені його права як учасника. Крім того, на оспорюваних ОСОБА_4 загальних зборах учасників ТОВ "Ліра-2000" від 19.07.2016, рішення приймалися за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання незаконними таких рішень відповідно до п. 2.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". Відносно доводів ТОВ "Оілсі" про те, що в 2014 році воно придбало у ОСОБА_4 частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 100%, а також про те, що цей договір купівлі-продажу частки є чинним, місцевий господарський суд зазначив, що в 2014 році ОСОБА_4 не володів такою часткою в статутному капіталі, а тому неправомірно продав ТОВ "Оілсі" частку в розмірі 100%. Крім того, як вказав суд, ТОВ "Оілсі" також було стороною мирової угоди, відповідно до якої на ОСОБА_4 були переведені права покупця за договором купівлі-продажу частки від 30.07.2013, та відповідно, дало свою згоду на переведення на ОСОБА_4 прав покупця за зазначеним договором. Отже, встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 58 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 362, 363 ЦК України, постановою пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", ст.ст. 12 ГПК України, ст. 167 ГК України, прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову та про його задоволення.

Апеляційний господарський суд не погодився із такими висновками місцевого господарського суду та скасував вказане рішення, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Спір, що виник у даній справі, зводиться, перш за все, до встановлення факту, хто на момент проведення спірних загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" був учасником цього товариства, мав приймати участь у цих зборах та вирішувати питання, прийняті на цих зборах, зокрема, про припинення та ліквідацію вказаного товариства.

Так, із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а також з матеріалів справи вбачається, що позивач (ОСОБА_4.), обґрунтовуючи підстави позову та доводячи суду, що саме він був учасником ТОВ "Ліра-2000" станом на 19.07.2016 з часткою у розмірі 75,2% статутного капіталу вказаного товариства, посилається на мирову угоду, укладену між сторонами у справі господарського суду міста Києва №910/15792/14 та затверджену цим судом 17.11.2015, відповідно до якої, на ОСОБА_4 були переведені права покупця в порядку ч. 4 ст. 362 ЦК України за договором купівлі-продажу частки від 30.07.2013, укладеним між ОСОБА_9 та Компанією "Bradwin Trading Limited" і відповідно до якого, ОСОБА_9 продав, а вказана Компанія придбала частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра". При цьому, як встановили суди, та вбачається з матеріалів справи, 06.11.2014, ОСОБА_4 продав ТОВ "Оілсі" частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" у розмірі 100%, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором купівлі-продажу, проте, як зазначив місцевий господарський суд, на момент вчинення вказаного правочину, ОСОБА_4 не володів такою часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000", а володів часткою в розмірі 24,8% статутного капіталу, а тому, неправомірно продав ТОВ "Оілсі" частку у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" у 100-відсотковому розмірі.

Так, як встановили суди, та вбачається з матеріалів справи, станом на 30.07.2013 (дата укладення договору купівлі-продажу частки між ОСОБА_9 та Компанією "Bradwin Trading Limited") ОСОБА_9 володів часткою у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" у розмірі 75,2%, а ОСОБА_4 - 24,8%.

При цьому, у зв'язку з укладенням між ОСОБА_9 та Компанією "Bradwin Trading Limited" договору купівлі-продажу частки у розмірі 75,2% статутного капіталу ТОВ "Ліра", було порушено переважне право ОСОБА_4 як співвласника ТОВ "Ліра-2000" на придбання цієї частки, що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/15792/14, якою затверджено мирову угоду, і відповідно до якої, на ОСОБА_4 переведені права покупця за договором купівлі-продажу від 30.07.2013, прийнято відмову ОСОБА_4 від позову, тощо.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 363 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Отже, із наведеного слідує висновок про те, що у разі встановлення факту порушення переважного права особи як співвласника майна на придбання частки цього майна, на таку особу переводяться права покупця за договором, згідно з яким, така частка була відчужена іншим співвласником сторонній особі, з моменту його укладення, а не через деякий час після його укладення, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Таким чином, виходячи з наведеного, є безпідставним висновок місцевого господарського суду про те, що в 2014 році ОСОБА_4 не володів часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 100% та відчужив неналежну йому частку ТОВ "Оілсі", адже такий висновок місцевого господарського суду ґрунтується на неправильному розумінні та застосуванні вищевказаних норм матеріального права, що регулюють порядок переходу права власності на частку за договором купівлі-продажу частки та, відповідно, й порядок переходу права власності на цю частку у разі переведення прав покупця за цим договором на співвласника майна.

Крім того, колегія суддів зазначає, що як вбачається із поданих позивачем пояснень, ухвала господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/15792/14, залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017.