Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №914/260/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 914/260/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О., Овечкіна В.Е.за участю предстанвиків: від позивача: від відповідача: розглянув касаційну скаргу Князьська Н.А., Князьський О.С., Шевченко О.А. Юзвенко В.Г. Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми "Коно"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 рокуу справі№914/260/15 господарського суду Львівської областіза позовомВиробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест"доТовариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми "Коно"провизнання відсутнім права та стягнення 227861,90грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.05.2015 р. (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено частково; визнано припиненим зобов'язання Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" перед Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційною фірмою "Коно" у розмірі 1 888 998,90 грн. за укладеним між ними Договором поставки №08/11 від 22.08.2011р. у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми "Коно" право на стягнення з Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" боргу в сумі 1 661 137,66 грн. за поставлений товар згідно Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р.; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми "Коно" право на нарахування Виробничо-комерційному підприємству "Явір-Інвест" штрафних санкцій відповідно до додаткової угоди №8 від 25.10.2011р. до Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р., якою передбачена двостороння відповідальність в розмірі 20% від ціни договору за порушення строків поставки товару і оплати його вартості; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційної фірми "Коно" на користь Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" надмірно сплачені кошти в сумі 227 861,90 грн.; в решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що договір про зарахування вимог від 25.01.2012р. є дійсним, в судовому порядку недійсним не визнавався, а відтак його умови є обов'язковими для виконання сторонами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю промислово комерційна фірма "Коно" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.05.2015р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року у справі № 914/260/15 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а судом першої інстанції при винесенні рішення не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, неправильно та неповно досліджено докази, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. (судді: Мельник Г.І., Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015 р. залишено без зміни.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильним застосування норм процесуального та матеріального права, а саме ст. ст. 1, 2, 32, 33, 34, 35, 43, 75, 115 ГПК України, ст. 20 ГК України, ст. 16 Цивільного Кодексу України, ст.2 Закону України «Про судоустрій України», ст. 124 Конституції України.

Скаржник доводить, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права, звертаючись з такою вимогою, позивач просить встановити певний юридичний факт, який мав місце у минулому, а саме - припинення прав та обов'язків, що виникли в силу договору. Встановлення певного факту виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Скаржник вважає, що предметом даної справи фактично є суперечка сторін щодо наявності заборгованості за поставлений товар, вказаний спір вже розглянутий та вирішений господарським судом Хмельницької області згідно рішення від 07.02.2014р..

Правовідносини позивача та відповідача за договором поставки № 08/11 від 22.08.2011р. розглядалися та оцінювалися господарськими судами у справі № 19/5025/918/12, предметом якої було стягнення заборгованості за договором поставки № 08/11 від 22.08.2011р. та штрафних санкцій за неналежне виконання умов даного договору відповідно до додаткової угоди № 8 від 25.10.2011р., яким надана була відповідна правова оцінка.

При цьому, Позивач не позбавлений був права та можливості спростовувати та заперечувати вимоги Скаржника в межах справи про стягнення з нього заборгованості за договором поставки та додатків до нього, включаючи договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зі змісту рішень господарського суду Хмельницької області та апеляційного господарського суду Рівненської області у справі №19/5025/918/12 також вбачається, що судами не досліджувався договір про зарахування зустрічних вимог від 25.01.2012р., оскільки такий не подавався жодною із сторін і відповідно, спір вирішувався без урахування умов вказаного договору, як то передбачено ст. 75 ГПК України та розцінюється як невчасно поданий доказ.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання припиненим зобов'язання ВКП "Явір-Інвест" перед ТзОВ ПКФ "Коно" у розмірі 1 888 998,90 грн. за укладеним між ними Договором поставки №08/11 від 22.08.2011р., у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог;

- визнання відсутнім у ТзОВ ПКФ "Коно" права на стягнення з ВКП "Явір-Інвест" боргу в сумі 1 661 137,66 грн. за поставлений товар згідно Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р.;

- визнання відсутнім у ТзОВ ПКФ "Коно" права на нарахування ВКП "Явір-Інвест" штрафних санкцій відповідно до Додаткової угоди № 8 від 25.10.2011р. до Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р., якою передбачена двостороння відповідальність в розмірі 20% від ціни договору за порушення строків поставки товару і оплати його вартості та 3% річних;

- стягнення з ТзОВ ПКФ "Коно" на користь ВКП "Явір-Інвест" надмірно сплачених коштів в сумі 227 861,90 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промислово комерційна фірма "Коно" (Постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" (Покупець) укладено Договір поставки № 08/11 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві труби склопластикові та фасонні частини (фітінги) до них фірми "Superlit" (виробник Румунія) армовані типу GRP, категорії "Flowtite", визначені у п. 1.2 цього Договору (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Для експлуатації в мокрих ґрунтах труби повинні бути виконані виключно із поліефірної смоли, армування із скловолокна типу Е, кварцового піску, додаткові наповнювачі - без карбонату кальцію (СаСО3) (п. 1.1. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 Договору та закінчується 31 грудня 2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п.п. 9.1 ,9.2 договору) .

У відповідності до п. 9.4. Договору, якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Договору. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 9.5. Договору).

Відповідно до п. 10.6 Договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

25 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промислово комерційна фірма "Коно" (Постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" (Покупець) укладено Додаткову угоду № 8 до Договору поставки № 08/11 від 22.08.2011р., відповідно до умов якої сторони погодились змінити п.6.3. Договору поставки № 08/11 віл 22.08.2011р. виклавши його в наступній редакції: "п. 6.3. У випадку порушення Постачальником своїх зобов'язань щодо повної поставки Товару у встановлені строки більше ніж на 10 календарних днів, він зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від загальної ціни Договору (загальної вартості товару за Договором)."

25 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промислово комерційна фірма "Коно" (Постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" (Покупець) укладено ще одну Додаткову угоду № 8 до Договору поставки № 08/11 від 22.08.2011р., відповідно до умов якої сторони погодились змінити п.6.3. Договору поставки № 08/11 віл 22.08.2011р. виклавши його в наступній редакції: "п. 6.3. У випадку порушення Постачальником своїх зобов'язань щодо повної поставки Товару у встановлені строки більше ніж на 10 календарних днів, він зобов'язується сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% від загальної ціни Договору (загальної вартості товару за Договором)."

Між Товариством з обмеженою відповідальністю промислово комерційна фірма "Коно" та Виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" неодноразово підписувалися додаткові угоди до Договору поставки, якими змінювалися порядок оплати за поставлену продукцію, загальна довжина труб, що підлягає поставці, строки поставки, а також відповідальність сторін за несвоєчасну поставку товарів та несвоєчасну оплату коштів за поставлений товар.

25.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "Коно" (Постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" (Покупець) укладено Договір про зарахування зустрічних вимог по Договору поставки № 08/11 від 22.08.2011р. (надалі - Договір про зарахування вимог) відповідно до умов якого Постачальник та Покупець, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, прийшли до угоди на підставі ст. 601 ЦК України про зустрічне виконання зобов'язань по укладеному між сторонами Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р. (п. 1.1. Договору про зарахування вимог).

Пунктом 2.1. Договору про зарахування вимог сторони передбачили, що згідно Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р., укладеного між Сторонами, Постачальником було поставлено Покупцю товар на загальну суму 18 889 989,07 грн. Станом на 01.01.2012р., Покупець має перед Постачальником заборгованість за поставлений товар в сумі 4 771 137,00 грн. (п. 3.1. Договору про зарахування вимог).

Пунктом 4.1. Договору про зарахування вимог визначено, що згідно Додаткової угоди №8 від 25.10.2011р. Постачальник за порушення своїх зобов'язань щодо строків поставки товару має заборгованість перед Покупцем по сплаті штрафу в сумі 1 888 998,90 грн. При цьому, пунктом 5.1. Договору про зарахування вимог встановлено, що згідно Додаткової угоди №8 від 25.10.2011р. Постачальник за порушення своїх зобов'язань щодо строків поставки товару має заборгованість перед Покупцем по сплаті штрафу в сумі 3 777 997,81 грн. Та згідно п.6.1. Договору про зарахування вимог передбачено, що згідно Додаткової угоди №8 від 25.10.2011р. Покупець за порушення своїх зобов'язань щодо оплати товару має заборгованість перед Постачальником в сумі 3 777 997,81 грн.