Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №913/942/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 913/942/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Корнілової Ж.О., Овечкіна В.Е.розглянув касаційну скаргуДержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 лютого 2016 рокуу справі№913/942/15 господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"доПриватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Поиск"простягнення 45043,55грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2015 р. (суддя Зюбанова Н.М.) позовні вимоги задоволено частково, зменшено розмір пені з 19 933,95 грн. до 2 000,00 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 23 290,75 грн. заборгованості, 2 000,00 грн. пені, 180,50грн. - 3% річних та 1 638,35грн. - інфляційних.

Розстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2015 р. у справі № 913/942/15 строком на три місяці зі сплатою боргу у січні 2016 року в сумі 9 645,00 грн., у лютому 2016 року - 9 645,00 грн. та 9 646,60 грн. - у березні 2016 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р. (судді: Стойко О.В., Бойченко К.І., Зубченко І.В.) рішення господарського суду Херсонської області від 29.09.2015 р. залишено без зміни.

Суд дійшов висновку про надання розстрочення виконання рішення за клопотанням відповідача, у зв'язку з наявністю в даному випадку виключних обставин, враховуючи наявність обставин непереборної сили, те, що майно, основні первинні бухгалтерські документи відповідача знаходяться в м. Луганську, що унеможливлює повноцінне ведення господарської діяльності, а також взяті до уваги надані відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2015р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015р.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, вимоги позову задовольнити повністю.

Скаржник доводить порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, в частині обов'язку доказування та належності і допустимості доказів, ст. 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», оскільки відповідачем за час розгляду справи не надано відповідних доказів обставин непереборної сили, тобто сертифікату торгово-промислової палати який би підтвердив відповідні обставини, а посилання судів першої та апеляційної інстанцій на факт знаходження майна, основних первинних бухгалтерських документів Відповідача в місті Луганську, як виключну обставину яка ускладнює ведення господарської діяльності останнього, не ґрунтується на жодному доказі, а лише на безпідставних доводах Відповідача.

Судом порушені ст.ст. 83, 121 ГПК України, оскільки не враховано, що як Позивач та і Відповідач знаходяться в рівних умовах ведуть господарську діяльність, що виключає винятковість таких обставин, як проведення антитерористичної операції. Щодо майна Відповідача, що знаходиться в місті Луганську, то в матеріал а справи відсутні належні та допустимі докази такого факту (ст. 34 ГПК України). Відповідачем не реалізовано відповідний обов'язок доказування (ст. 33 ГПК України).

Відповідач у відзиві доводи скарги заперечив, вважає оскаржувані судові рішення та постанову законними та обгрунтованими, прийнятими без порушень норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення та постанову без зміни, а скаргу без задоволення.

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Поиск" звернулося до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибути в судове засідання на призначену дату, так як ним пізно отримано ухвалу про призначене судове засідання.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням в тому числі підстав, наведених в ст.77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Заявником не доведено суду обставин про дату отримання ухвали суду про призначення судового засідання, на які він посилається, з наданням будь-яких доказів на їх обґрунтування.

За таких обставин, суд касаційної інстанції клопотання про відкладення визнає необґрунтованим та відхиляє.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи, об'єктивних обставин, що унеможливлюють здійснення касаційного перегляду оскаржених судових рішень не встановлено.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, що взяв участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом між сторонами 27.05.2013 р. було укладено договір № 851 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач - своєчасно оплачувати їх за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (п. 1.1 Договору).

Умовами п. 3.1 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих відповідачем самостійно або уповноваженою ним особою до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії позивача.

Згідно п. 3.4 Договору, у разі відсутності у відповідача засобів обліку, за централізоване опалення та гаряче водопостачання об'єкта, плата справляється згідно п.п. 1.3, 2.1-2.3 цього Договору.

Вбачається, що позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з січня по квітень 2014 року та виставляв рахунки на оплату: від 31.01.2014р. на суму 9 651,58 грн., від 28.02.2014р. на суму 7 176,54 грн., від 31.03.2014р. на суму 5 133,82 грн. та від 30.04.2014р. на суму 1 328,81 грн.,що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на розписках та не заперечується сторонами.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 22.05.2014р. за № 08-14-799 про сплату до 22.06.2014р. заборгованості за надані послуги в розмірі 23 290,75грн., що підтверджується копією фіскального чеку № 5472.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Через несплату відповідачем заборгованості за Договором, позивачем також заявлені до стягнення 180,50 грн. 3% річних за період з 26.02.2014р. по 26.06.2014р. та 1 638,35 грн. інфляційних за період з березня по травень 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 23 290,75 грн., 180,50 грн. 3% річних за період з 26.02.2014р. по 26.06.2014р. та 1 638,35 грн. інфляційних за період з березня по травень 2014 року

Висновки суду в цій частині сторонами не оспорюються.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.