Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №910/10912/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 910/10912/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Коробенка Г.П. за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаМицько Р.М. - довіреність від 01.02.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постановувід 17.12.2015 року Київського апеляційного господарського судуу справі№910/10912/14 господарського суду м. Києва за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" простягнення 58635,36 грн.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості 58 635,63 грн., яка складається із суми заборгованості в розмір 45 648,38 грн. та суми штрафу в розмірі 12 987,25 грн., посилаючись на приписи статей 509, 510, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 693, 712 Цивільного кодексу України та статей 175, 193, 265 Господарського кодексу України.

В поясненнях до позову наданих до суду 09.02.2015 року позивач звертав увагу, що відповідач не повністю виконав свій обов'язок з поставки газу за договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року було зупинено провадження по справі №910/10912/14 до закінчення процесу реорганізації Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та визначення її правонаступника у спірних правовідносин. Зазначену ухвалу скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 року на підставі приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на позовну заяву просила відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на те, положеннями абзацу 2 пункту 7.2 договору, яким чітко визначено підстави не застосування положень вказаного пункту до правовідносин сторін, а саме - у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до законодавства та умов цього договору, а також за відсутності у постачальника необхідних обсягів газу за незалежних від нього причин.

Постачання природного газу відповідачем було припинено відповідно до протокольного рішення засідання правління НАК "Нафтогаз України" від 26.08.2011 № 164, яким визнано за доцільне передачу функцій з реалізації природного газу від ДК "Газ України" до НАК "Нафтогаз України" шляхом укладення НАК "Нафтогаз України" договорів купівлі-продажу природного газу із споживачами і підприємствами з газопостачання і газифікації (том 1 а.с.9-11).

17.12.2014 року позивач надав до суду заяву про покладення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на відповідача, в якій просив стягнути з відповідача суму понесених витрат при отримані від адвоката Боднара Костянтина Віталійовича правової допомоги у розмірі 4400,00 грн. (том 2 а.с.19).

У запереченнях на заяву та додаткових поясненнях ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та відмовити в задоволенні вимог ОСББ "Печерськ" про стягнення судових витрат понесених при отримані від адвоката правової допомоги у господарській справі посилаючись на те, що в заяві від 17.12.2014 року документи, що підтверджують вимоги про покладення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги відсутні (том 2 а.с.40-42, а.с.98-101, а.с.103-106).

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.02.2015 року (судді: Літвінова М.Є., Босий В.П., Борисенко І.І.) позов задоволено повністю.

За апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України Київський апеляційний господарський суд (судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А., Самсін Р.І.) переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.04.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року та рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2014 року в частині стягнення суми штрафу у розмірі 12 987, 25 грн. та 6 227,00 грн. судових витрат скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва (суддя Т.М. Ващенко) від 06.10.2015 року в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12 987,25 грн. штрафу - відмовлено, стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" 1 422 грн. 34 коп. - судового збору та 7 785 грн. 08 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

За апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України Київський апеляційний господарський суд (судді: Б.В. Отрюх, А.І. Тищенко, Ю.Б. Михальська) переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.12.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року та рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2015 року в частині стягнення з ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" України 7785,08 грн. витрат на оплату послуг адвоката та відмовити у позові в цій частині, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що витрати позивача щодо оплати правової допомоги, наданої ОСОБА_6, не відповідають частині 3 статті 48 та частині 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не були надані у розумінні пункту 1 статті 1 та частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

За приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.09.2015 позивач подав заяву, в якій просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 10 000,00 грн. (4 400,00 грн. + 5 600,00 грн.) витрат на оплату послуг адвоката.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4288 від 21.12.2010, видане ОСОБА_6 та договір № 00/05/1514 про надання правової допомоги від 29.05.2014.

Згідно з пунктом 4.1. договору № 00/05/1514 про надання правової допомоги від 29.05.2014 встановлено, що винагорода (адвокатський гонорар) адвоката за надану правову допомогу за цим Договором складається із сум, встановлених в підпунктах 4.1.1., 4.1.2. та 4.1.3 та сплачується в ними зазначеному порядку.

Актами приймання-передачі наданої правової допомоги клієнт та адвокат підтвердили виконання послуг за договором № 00/05/1514 про надання правової допомоги від 29.05.2014 на загальну суму 10 000,00 грн.