ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2016 року Справа № 37/299
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Полянського А.Г.за участю представників:позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаБойко О.С. - довіреність від 22.09.2015 рокутретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу "Оболонь"на постановувід 15.02.2016 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 37/299 господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"до Житлово - будівельного кооперативу "Оболонь"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київська міська державна адміністрація простягнення 158 447,24 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2008 року ПАТ "Київенерго" (Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Оболонь" про стягнення 112 513,51 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 30 857,64 грн. інфляційних витрат, 10 402,07 грн. пені, 4 673,98 грн. 3% річних, на підставі приписів статей 526, 549, 550, 552, 610, 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-04448 від 01.09.200 року за період з 01.10.2005 року по 01.06.2008 року.
У відзиві на позовну заяву ЖБК "Оболонь" звертало увагу, зокрем, на те, що позивачем не в повному обсязі враховані сплати відповідача з травня по жовтень 2006 року. За вказаний період відповідач сплатив 18900,00 грн., за розрахунком позивача за цей період відображено лише 14274,76 грн.
З квітня по липень 2007 року відповідач сплатив 39844,33 грн., за розрахунком позивача за цей період відображено лише 18939,79 грн.
Крім того, відповідач зазначав, що в будинку останнього відсутній прилад обліку обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. При цьому, відповідно до пункту 5.5 договору укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що при відсутності приладу обліку кількості теплової енергії, що відпущена абоненту визначається розрахунковим способом. Зазначений в пункті 5.5 розрахунковий спосіб було погоджено сторонами у пунктах 3.2 додатку №4 до договору №240448 від 01.09.2000 року.
20.11.2013 року ЖБК "Оболонь" подавало клопотання про призначення комплексної судової економічної експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка, яке було задоволено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 року.
КНДІСЕ залишив без виконання ухвалу суду № 37/299 від 27.11.2013 р., а матеріали справи № 37/299 повернув до господарського суду м. Києва, у зв'язку з не проведенням оплати вартості судової експертизи.
Ухвалою від 19.02.2014 р. господарський суд міста Києва поновив провадження у даній справі.
05.03.2014 року представник відповідача повторно подав клопотання про призначення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка, у задоволенні якого було відмовлено про що зазначено у тексті рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. (суддя І.О. Гавриловська) позов задоволено частково, стягнуто з ЖБК "Оболонь" на користь ПАТ "Київенерго" 112513,51 грн. основного боргу; 30857,67 грн. інфляційної складової боргу; 4673,98 грн. три відсотки річних; 2343,76 грн. пені; 1503,89 грн. витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявні матеріали справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.
За апеляційною скаргою ЖБК "Оболонь" Київський апеляційний господарський суд (судді: Р.В. Федорчук, О.І. Лобань, А.Г. Майданевич), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 року в апеляційному порядку, вказане рішення скасував частково та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "Київенерго" задовольнив частково, стягнув з ЖБК "Оболонь" на користь ПАТ "Київенерго" 19760,35 грн. основного боргу; 2270,28 грн. пені; 2253,96 грн. 3 % річних; 10679,16 грн. інфляційних витрат; 349,64 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
За результатами нового розгляду справи постановою Київського апеляційного господарського суду (судді С.О. Алданова, Н.М. Коршун, С.Я. Дикунська) від 15.02.2016 року апеляційну скаргу ЖБК "Оболонь" залишив без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАТ «Київенерго» про стягнення з ЖБК «Оболонь» суми основного боргу за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 112513,51 грн. за період з 01.10.2005 року до 01.06.2008 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ЖБК "Оболонь" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Заявник у касаційній скарзі, вказує на те, що фактична температура носія від теплових джерел "Енергопостачальної організації" не відображена в жодному з наданих позивачем документів. До матеріалів справи не було надано доказів, з яких можливо було б встановити та перевірити застосований позивачем розрахунковий спосіб.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимоги ПАТ "Київенерго" про стягнення з ЖБК "Оболонь" 112 513,51 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 30 857,64 грн. інфляційних втрат, 10 402,07 грн. пені, 4 673,98 грн. 3% річних, на підставі приписів статей 526, 549, 550, 552, 610, 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №24-04448 від 01.09.200 року за період з 01.10.2005 року по 01.06.2008 року.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сервіси для юристів