Постанова ВГСУ від 19.02.2015 року у справі №916/3612/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 916/3612/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Рисоіл Термінал" від позивача: Очкаляс Д.В. від відповідача: Панкратова Г.С. від третьої особи: не з'явилисьна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі№ 916/3612/13за позовомДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Рисоіл Термінал"Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"прозобов'язання укласти додаткову угоду

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Рисоіл Термінал" (далі відповідач) про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Договору про використання території порту від 05.11.2013 року № 519 д (далі Договір) у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору про використання території порту № 519/д від 05.11.2013.

"" р. м. Іллічівськ №

"ПОРТ": Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", в особі директора порту Крука Юрія Юрійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

"ВАНТАЖОВЛАСНИК": Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Рисоіл Термінал", в особі директора Крижанівського Сергія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі спільно іменовані - "Сторони", а кожна окремо - "Сторона", керуючись ст.ст.631, 651 та 654 Цивільного кодексу України, п.7.2. договору про використання території порту №519/д від 05.11.2013р. (надалі іменується - "Договір"), уклали цю додаткову угоду (надалі іменується - "Угода") до договору про наступне:

1. За період з 13.06.2013р. по 30.09.2013р. Вантажовласником перевантажено на території Порту 98136 тон (дев'яносто вісім тисяч сто тридцять шість тон) вантажу, а саме: соняшникова олія. На підставі п.3.1. Договору, яким передбачено плату Вантажовласником 0,63дол. США (сплачується у національній валюті України за курсом Національного банку України на день надання послуг) за кожну тону з вантажів, що переробляються силами і засобами Вантажовласника на території Порту, - загальна сума грошових коштів (заборгованості), що підлягає перерахуванню Вантажовласником на поточний рахунок Порту, складає 593007,19грн. (п'ятсот дев'яносто три тисячі сім гривень 19 коп.), в тому числі ПДВ - 98834,53грн. (дев'яносто вісім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 53 коп.).

2. Сторони домовились, що Вантажовласником будуть перераховані грошові кошти (заборгованість) Порту у сумі 593007,19грн. (п'ятсот дев'яносто три тисячі сім гривень 19 коп.), в тому числі ПДВ - 98834,53грн. (дев'яносто вісім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 53 коп.), на умовах розстрочки платежу наступним чином: щомісячно не пізніше кожного п'ятого числа місяця рівними частинами протягом 12 місяців, починаючи з 05 грудня 2013року.

3. Акт наданих послуг за період з 13.06.2013р. по 30.09.2013р. формується протягом десяти робочих днів з дня укладення цієї Угоди.

4. Ця Угода є невід'ємною частиною Договору.

5. Ця Угода набирає чинності з дати її укладання, однак, поширюється на правовідносини Сторін, що виникли до дати її укладання, починаючи з 13.06.2013р., та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою.

6. Цю Угоду складено українською мовою, на одній сторінці, у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони.

7. Підписи Сторін:

"ПОРТ": "ВАНТАЖОВЛАСНИК"

/Ю.Ю. Крук/ /С.В. Крижановський

м.п. м.п.

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі п.7.2 Договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.07.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що додаткова угода спрямована на врегулювання відносин сторін за минулий період, суду позивачем не доведено існування предмету спірної додаткової угоди, п.7.2 Договору не є обов'язковим для договорів про надання послуг згідно чинного законодавства.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року апеляційна скарга позивача була задоволена та зобов'язано відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Договору (в редакції, яка наведена вище).

В постанові апеляційної інстанції зазначено, що оскільки п.7.2 Договору передбачено укладання додаткової угоди, судова колегія прийшла до висновку, що позивач має достатні правові підстави для звернення до суду із вказаним позовом. Суд прийшов до висновку, що позивачем надані відповідні документи, що дали можливість задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняту у справі постанову Одеського апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.