ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2015 року Справа № 910/16803/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Залевської Н.С. дов.№49/2014 від 08.10.2014
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачсервіс"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014
у справі №910/16803/14 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачсервіс"
до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Крона"
про стягнення 52 634,94 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Крона" про стягнення 52 634,94 грн. несплаченого передбаченого договором страхування відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок настання страхового випадку - ДТП.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач подав страховій компанії неправдиві відомості про ДТП, що за умовами укладеного між сторонами договору страхування є підставою для відмови у страховій виплаті.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостачсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 509, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 38, 43, 47 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник також посилається на те, що висновок спеціаліста про характер пошкоджень застрахованого автомобіля, який покладений в основу судових рішень, не відповідає дійсності.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
11.07.2013 між позивачем (Страхувальник) та відповідачем (Страховик) був укладений договір ДНТ №106_13_100 добровільного страхування наземного транспорту, об'єктом страхування якого є належний позивачеві автомобіль Nissan Patrol, д.р.н. АА9997МО.
13.03.2014 в м. Київ по вул. Радченко, 25 за участю названого автомобіля сталася ДТП.
За поясненням водія автомобіля Пальнікова В.А., яке надавалося інспектору ОМДТП ВДАІ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, 13.03.2014 приблизно о 09 год. 05 хв. Пальніков В.А. залишив автомобіль Nissan Patrol, д.р.н. АА9997МО за адресою: м. Київ, по вул. Радченко, 25, повернувшись за деякий час виявив пошкодження цього автомобіля.
Отримавши від позивача передбачені умовами Договору документи для розгляду ДТП на наявність ознак страхового випадку та засумнівавшись щодо причинно-наслідкового зв'язку між показаннями Пальнікова В.А. та наявними пошкодженнями на авто, відповідач скористався своїм правом, погодженим пунктом 5.3.6 Договору, щодо направлення запитів до компетентних органів з питань, пов'язаних із встановленням причин і наслідків Страхового випадку, визначенням розміру заподіяних збитків, та самостійним проведенням розслідування з метою з'ясування причин та обставин Страхового випадку. Такі дії відповідача за умовами примітки до п. 5.3.6 Договору не розглядаються як визнання страховиком події страховим випадком.
Пункт 5.3.8 Договору надає Страховику право затримати виплату страхового відшкодування або відмовити в ній з передбачених Договором підстав.
При цьому, відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9 Договору, Страховик має право затримати виплату Страхо вого відшкодування, зокрема, якщо він має обґрунтовані сумніви з приводу достовірності наданих документів або відповідності обставин події ознакам Страхового випадку, чи за наявності інших фактів, які можуть стати підставою для відмови у виплаті Страхового відшкодування - на строк, необхід ний для встановлення істини щодо дійсних обставин події, але не більше, ніж на 6 (шість) місяців.
Листом за вих. №295 від 11.04.2014 позивача було повідомлено, що згідно вищевказаних підпунктів 5.3.6, 5.3.8 та 9.1.3 Договору Страховиком було прийнято рішення про проведення самостійного розслідування та продовження (затримку) строку вирішення питання про виплату страхового відшкодування на 6 місяців.
Сервіси для юристів