ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2015 року Справа № 903/347/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Шемет І.К. - дов. від 20.01.15, відповідача: Кондратюк В.В. - дов. від 16.01.14,
касаційну скаргуДочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від10.12.14у справі№903/347/14 Господарського суду Волинської областіза позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філіїдоДочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс"прозобов'язання укласти договір на радіочастотний моніторингУ судовому засіданні 12.02.15 оголошувалася перерва до 19.02.15.
Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс", в якому просило спонукати відповідача укласти договір про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №12-02-568 від 07.02.12 в редакції позивача. Обґрунтовуючи позов, позивач наголошував на тому, що укладання спірного договору в силу приписів статей 6, 16, 19 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" і положень пунктів 1.8-1.10 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії регулювання зв'язку від 16.07.09 №1599, є обов'язковим. Позивач зазначав, що між сторонами виникли розбіжності щодо окремих пунктів спірного договору у зв'язку з чим він вважав підставним укладання такого договору в судовому порядку.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
При новому розгляду справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 13.10.14 (суддя Пахолюк В.А.) позов задоволено. Зобов'язано відповідача укласти та підписати із позивачем договір №12-02-568 від 07.02.12 у редакції, направленій відповідачу 14.02.12. Господарський суд дійшов висновку про те, що укладення названого договору є обов'язковим в силу закону. Суд визнав, що договір, запропонований позивачем до укладання, містить усі істотні умови необхідні для договорів даного виду.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.14 (судді: Василишин А.Р., суддя Мамченко Ю.А., суддя Філіпова Т.Л.) перевірене рішення місцевого господарського суду змінено та викладено пункт 2 його резолютивної частини в іншій редакції. Суд зазначив про необхідність укладання Дочірнім підприємством "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" з Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії" договору про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєння радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №12-02-568 від 07.02.12. При цьому судом апеляційної інстанції було викладено редакцію вказаного договору.
Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та відмовити у позові. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 174, 180, 187 Господарського кодексу України, статей 11, 13, 14, 16, 631 Цивільного кодексу України, статей 4, 42, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Він наголошує на тому, що законодавством не передбачено обов'язкового укладання спірного договору; що роботи, пов'язані з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформленням дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мають бути предметами окремих договорів. Скаржник також зазначає, що сторонами не була узгоджена ціна договору, а строк дії договору на час звернення позивача з позовом про спонукання відповідача до його укладання сплив.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. Водночас за клопотанням позивача було здійснено технічну фіксацію судового процесу у суді касаційної інстанції.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.
Господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" володіє ліцензію на загальнонаціональне мовлення і експлуатує РЕЗ каналового телевізійного мовлення: ЕКСПАНСІЯ (розміщений за адресою: м. Горохів, вул. Ватутіна, 30а); ТV 100/І-ІІІ (розміщений за адресою: м. Нововолинськ, вул.Піонерська, 6); СТВ-1,0Д (розміщений за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 5); ТХ/U (розміщений за адресою: м. Луцьк, вул. Словацького, 12). На вказані РЕЗ Волинська філія Українського державного центру радіочастот 07.02.12 видала відповідачеві дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу каналового телевізійного мовлення №ТБ-07-0060988, №ТБ-07-0060989, №ТБ-07-0060990 №ТБ-07-0060991. Господарські суди також установили, що у 2012 році сторони мали намір укласти договір про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, втім не дійшли згоди щодо усіх його істотних умов. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії заявлена до Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" про спонукання відповідача укласти договір про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №12-02-568 від 07.02.12 в редакції позивача. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконання робіт з радіочастотного моніторингу та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів здійснюється на договірній основі, а тому укладання спірного договору, яким, окрім іншого, було передбачено і здійснення вказаних робіт, є обов'язковим для сторін в силу закону. За приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (стаття 180 Господарського кодексу України). Відповідно до приписів статті 187 цього ж Кодексу спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Тобто спонукання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір через пряму вказівку закону або на підставі обов'язкового для виконання акта планування, в тому числі державного замовлення, який видано компетентним органом. Правова основа користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України визначені Законом України "Про радіочастотний ресурс України". За приписами статті 6 названого Закону користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані, окрім іншого, дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України; вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (стаття 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України"). Частиною 4 цієї ж норми Закону унормовано, що УДЦР на платній основі за рахунок коштів користувачів радіочастотного ресурсу України на їх замовлення виконує роботи (надає послуги). Перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у встановленому порядку. Радіочастотний моніторинг здійснюється з метою захисту присвоєнь радіочастот, визначення наявного для використання радіочастотного ресурсу України, ефективності використання розподілених смуг радіочастот та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності використання та задоволення потреб користувачів радіочастотного ресурсу України (стаття 19 цього ж Закону). Разом з цим, з метою визначення порядку організації та здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування у відповідності до Закону України "Про радіочастотний ресурс України" розроблено Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затверджене рішенням Національної комісії регулювання зв'язку від 16.07.09 №1599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.08.09 №741/16757. Дія цього Положення поширюється на загальних користувачів РЧР (пункт 1.5). Пунктами 1.3, 1.6, 1.7 цього Положення передбачено, що радіочастотний моніторинг здійснює Державне підприємство "Український державний центр радіочастот"; радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування здійснюється за рахунок користувачів РЧР. Водночас відповідно до пунктів 1.8, 1.9, 1.10 оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства. Кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування. Договір про проведення радіочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП). Окрім того, рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.12.08 №1256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.12.08 №1238/1592, затверджено "Тарифи на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу". Пунктом 3.1 цих Тарифів передбачено, що роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, випромінюючих пристроїв у смугах радіочастот загального користування виконує УДЦР на платній основі за господарськими договорами з користувачами радіочастотного ресурсу. У розумінні приписів наведених норм, виконання робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, випромінюючих пристроїв у смугах радіочастот загального користування здійснюється виключно на договірних засадах, що передбачено законом. Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, суд апеляційної інстанції установив, що укладення спірного договору на здійснення робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів між відповідачем як користувачем радіочастотного ресурсу та позивачем є обов'язковим в силу закону. Водночас, апеляційним господарським судом була надана оцінка та досліджені умови спірного договору в редакції позивача, котрий, як установив суд, містить усі істотні умови, необхідні для договорів даного виду та відповідає вимогам законодавства. Крім того, дата укладання договору судом була визначена з урахуванням обов'язковості договору, терміну його дії і можливої подальшої пролонгації, фактичних обставин укладання договору та строку виконання позивачем відповідних робіт. Таке узгоджується з приписами статті 187 Господарського кодексу України та спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Поза тим, було враховано і те, що інші роботи (послуги), передбачені спірним договором (розгляд заявочних документів, присвоєння радіочастот, підготовка висновків, оформлення дозволів) здійснюються за заявками користувача. Такі заявки позивача можуть подаватися лише у разі виникнення у нього потреби на отримання вказаних послуг від відповідача. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про неузгодження сторонами ціни договору не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки, як вже зазначалося, ціни (тарифи) на спірні роботи, визначені у договорі, є регульованими та затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені приписи законодавства, правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.14 у справі №903/347/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Сервіси для юристів