Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 19.02.2014 року у справі №5023/3330/12

Постанова ВГСУ від 19.02.2014 року у справі №5023/3330/12

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 310

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 5023/3330/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.11.2013у справі господарського суду № 5023/3330/12 Харківської областіза позовомпрокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Приватного підприємства "Агрохолдінг "Торнадо", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудскло" дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84"провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаКостюк І.В.- - відповідача-1Васильєва Н.С.- - відповідача-2не з'явився - - третьої особине з'явився- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року прокурор Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі державної акціонерної компанії "Хліб України" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до приватного підприємства "Агрохолдінг "Торнадо", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84" та товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", в якому просив суд визнати право державної власності за державною акціонерною компанією "Хліб України" на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Ватутіно, вул. Нова. Витребувати вказане майно у приватного підприємства "Агрохолдінг Торнадо" на користь держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2013 (суддя Шатерніков М.І.) у справі № 5023/3330/12 в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 у даній справі змінено процесуальний статус товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудскло" з третьої особи на відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 (головуючий Черленяк М.І., судді: Івакіна В.О., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Державна акціонерна компанія "Хліб України", приватне підприємство "Агрохолдінг "Торнадо", товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84" не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на час подання позову) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 цього Закону (в редакції, яка діяла на час подання позову) визначено підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. У справах, порушених за позовною заявою прокурора, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, згідно зі статтею 29 Господарського процесуального кодексу набуває статусу позивача.

При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У пункті 3 постанови № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем у даній справі прокурор зазначив державну акціонерну компанію "Хліб України".

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст